Боротьба з «тінню»: що вже зроблено та що планується

3 березня Європейська Бізнес Асоціація провела експертне обговорення «Детінізація та чесна конкуренція» за участі представників бізнесу, народних депутатів, правоохоронних та контролюючих органів.

Передумовою для проведення такої дискусії стали обсяги нелегального ринку, що негативно впливають на різні галузі економіки, зокрема тютюнову індустрію, роздрібну торгівлю, побутову електротехніку та телекомунікаційний сектор. Втрати державного бюджету під час війни через тіньову економіку стають дедалі більш відчутними, що змушує бізнес та державні органи шукати ефективні шляхи подолання цієї проблеми.

У першій панельній дискусії взяли участь Сергій Бадрітдінов, Інтертоп, Андрій Фіта, JTI Україна, Артем Фреюк, Київстар, Данило Гетманцев та Ярослав Железняк, Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Костянтин Овчаров, Бюро економічної безпеки, Костянтин Гамкрелідзе, Дега Партнерз. Основні висновки панелі:

• Детінізація – це резерв надходжень до державного бюджету. За різними оцінками, втрати держбюджету від тіньової економіки складають 400-450 млрд грн щороку.

• Фіскалізація – запровадження обов’язкового використання РРО (ПРРО) – мала позитивний ефект на виведення підприємців з тіні.

• За останній рік обсяг нелегальної торгівлі в тютюновій галузі знизився з 25% до поточних 12,6%. Це принесло держбюджету додаткових 8-10 млрд грн. Водночас розмір тіньового ринку все ще залишається значним. У 2025 році держбюджет може недоотримати 22 млрд грн.

• Бізнес очікує на підписання акцизного законопроєкту №11090 та прийняття законопроєкту №9364 щодо удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів.

• Запровадження бібліотеки зразків тютюнової продукції може стати дієвим інструментом для підвищення ефективності боротьби з контрафактом, оперативної ідентифікації нелегальної продукції та посилення доказової бази у кримінальних і адміністративних провадженнях.

• Необхідне посилення контролю за виконанням законодавчої вимоги щодо заборони продажу рідин зі смако-ароматичними добавками для електронних сигарет та закриття законодавчих прогалин, які дають можливість обходити встановлені законодавством вимоги.

• Телеком ринок тривалий час потерпав через схему дроблення інтернет-провайдерів, які працювали на спрощеній системі оподаткування. Це створило нечесну конкуренцію та спричиняло втрати бюджету 1,6-3 млрд грн на рік. З жовтня 2024 року провайдерам заборонили перебувати на спрощеній системі – перші результати позитивного ефекту вже помітні.

• Експерти Асоціації підтримують скасування пільгового режиму оподаткування посилок з-за кордону.

• За 2024 рік Бюро економічної безпеки вилучило з незаконного обігу підакцизних товарів на 1,5 млрд грн. Сума відшкодованих збитків склала 5,3 млрд грн.

• Контролюючі органи мають посилити контроль за схемами обходу та ухилення від виконання законодавчих вимог. В багатьох сферах законодавчого регулювання достатньо, проте необхідний кращий контроль за виконанням норм законів.

• Детінізація оплати праці – необхідно посилювати контроль за зарплатами «в конвертах» та зловживанням спрощеною системою оподаткування.

Друга панель була сфокусована на загрозах нелегальної торгівлі у харчовій та алкогольній галузях, а також на заходах контролю з боку відповідних органів. Учасники панелі Руслан Дубас, Ашан Україна, Антон Єлісєєв, Перно Рікар Україна, Сергій Ткачук, Держпродспоживслужба, Володимир Ценов, Національна поліція України, Юрій Васюк, Державна податкова служба України, Олексій Калинович, Державна митна служба України, Олександр Чекригін, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, обговорили заходи дієвого контролю за порушеннями в сфері нелегальної торгівлі. Основні тези обговорення:  

• Втрати держбюджету внаслідок нелегальної торгівлі в продуктовому ритейлі оцінюються в близько 50 млрд грн.

• В Україні немає визначення харчового фальсифікату, попри існування такого явища, це позбавляє Держпродспоживслужбу необхідних інструментів  для його протидії.

• Одна з поширених моделей фальсифікації алкоголю в Україні – виробництво та продаж алкоголю в bag–in–box під виглядом світових брендів, нібито призначених для продажу в duty free. Широка мережа невеликих нелегальних виробництв та відсутність швидкого механізму блокування інтернет-магазинів з нелегальною продукцією ускладнює боротьбу з цим явищем.

• Електронний акциз – на етапі імплементації. Бізнес очікує, що його запровадження значно ускладнить діяльність нелегальних торгівців в алкогольній та тютюновій галузях.  З 1 березня цього року розпочалося тестування системи еАкциз. Враховуючи складність системи та можливі ризики, важливо зробити висновки вже в травні після трьох місяців тестування, щоб визначити, скільки часу реально необхідно для якісного завершення тестового періоду і успішного переходу на нову систему.

• З 25 функціонуючих автомобільних пунктів пропуску скани вантажних систем у митниці є тільки в 7 пунктах. В середньому митники можуть сканувати близько 10% товарів, що проходять контроль. Інфраструктура митниці потребує покращення для посилення протидії нелегальній торгівлі.

• Найпоширенішими схемами ввезення контрабанди залишаються невеликі обсяги товарів шляхом недекларування або приховування партій (десятки-сотні одиниць).

Захід став важливою платформою для пошуку рішень, які допоможуть зменшити масштаби нелегального ринку, забезпечити чесну конкуренцію та збільшити надходження до державного бюджету.

Європейська Бізнес Асоціація вдячна усім спікерам та учасникам, зокрема ініціатору заходу JTI Україна, за обговорення цієї важливої теми та спільні зусилля задля протидії нелегальній торгівлі та тіньовим ринкам.