Ніна Южаніна, народний депутат, нагадує про пункт у Національній стратегії доходів про те, що податкова служба отримає доступ до даних про банківські рахунки українців.
Там ще є застереження, що це станеться після вжиття дієвих заходів, спрямованих на відновлення довіри до роботи податкових органів (особливо в частині роботи з персональними даними платників податків) та надання суспільству гарантій щодо унеможливлення використання цих розширених повноважень для тиску на окремих платників податків та перешкоджання їх роботі.
Тільки тоді можна буде говорити про розширення повноважень податкових органів щодо доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків.
Про якісь кроки, що спонукали б до збільшення рівня довіри платників до дій податкової наразі не йдеться.
Тоді як пропозиції законодавчих змін щодо розкриття банками та Національним банком на запит ДПС інформації, яка становить банківську таємницю, податківці розробили вже.
До такої інформації ДПС пропонує віднести, зокрема, відомості щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, ФОП або звичайного громадянина за певний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначень платежів.
При цьому таку інформацію банки повинні будуть надавати з метою проведення податковою документальних перевірок БАНКІВ та їх відокремлених підрозділів.
Тобто ДПС має намір отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, про клієнтів банків, які не є суб’єктами відповідних податкових перевірок.
Національний банк ці пропозиції опрацював і дійшов висновку, що норми ПКУ дають податківцям достатньо підстав для отримання необхідних даних.
А за рішенням суду податкові органи можуть отримати доступ до інформації, яка містить банківську таємницю, у значно більшому обсязі, ніж пропонує ДПС, але для цього їй потрібно навести обґрунтування щодо доцільності та наявності підстав для отримання такої інформації.
Крім того, розширення чинних законодавчих вимог щодо розкриття банківської таємниці Нацбанком без обґрунтованої потреби (як це пропонується ДПС) може стати кроком назад у питанні імплементації законодавства ЄС.
У 2016 році було отримано негативний висновок European Banking Authority (EBA) в частині еквівалентності режиму конфіденційності / професійної таємниці в українському банківському законодавстві вимогам європейського законодавства, і це досі має наслідком отримання відмов щодо обміну інформацією з центральними банками та регуляторами держав – членів ЄС.
З огляду на це Національний банк вважає, що законодавчі пропозиції ДПС перед їх внесенням на розгляд парламенту потребують суттєвого доопрацювання з метою визначення оптимально потрібного обсягу інформації, що становить банківську таємницю, яку банки розкриватимуть на запит ДПС.
“Про пропозиції ДПС, які розглядаються в податковому комітеті для подальшого внесення на розгляд парламенту, особисто я дізналася з листа НБУ.
Вкотре утаємничено розробляють норми, спрямовані виключно проти бізнесу і громадян.
Хто ж є ідеологом знищення української економіки?”, -запитує нардеп.