Запуск Містобудівного кадастру державного рівня дозволить синхронізувати між собою різні проєкти розвитку територій – генеральні плани населених пунктів, комплексні плани розвитку громад та детальні плани територій. Це дасть можливість уникнути їх хаотичного розвитку і мінімізує корупційні ризики.
Про це у колонці для видання «Мінфін» розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
За її словами, постанову, яка дає старт експериментальному проєкту –містобудівному кадастру на загальнодержавному рівні, Уряд нарешті ухвалив у серпні цього року, адже Україна вже давно потребувала такого єдиного вікна, яке б могло покращити та значно пришвидшити роботу ОМС, органів архітектури та експертів галузі, і водночас підвищити прозорість містобудівних процесів для громадян.
«Містобудівна документація має бути публічною, без цього неможливо побороти корупцію та забезпечити участь громадян в управлінні громадами», – наголосила Шуляк.
Містобудівний кадастр, пояснила парламентарка, акумулює всю містобудівну інформацію та документи на місцевому, регіональному та державному рівнях. Система охоплює комплексні плани просторового розвитку громад, генплани, плани зонування, детальні плани територій, схеми планування областей та районів. Також через кадастр вноситимуться зміни, оновлення, експертизи та висновки щодо містобудівної документації.
Крім цього, йдеться про підвищення її якості, оскільки геоінформаційний характер системи забезпечує прив’язку всіх даних до конкретної території. Це дає змогу наочно демонструвати планування міста, розташування об’єктів і зони забудови, забезпечуючи точність та захист від втрат і підробок.
«Ще один надважливий практичний плюс від запуску Містобудівного кадастру державного рівня – прискорення будівельних процедур. Кадастр автоматично формує та надає витяги з містобудівними умовами та обмеженнями, будівельними паспортами забудови земельної ділянки, що прискорює отримання інформації для проєктування та будівництва. Це особливо важливо сьогодні, коли країна здійснює та планує відновлення», – зауважила Шуляк.
Вона додала, що на геопорталі Містобудівного кадастру будуть розміщені матеріали для публічного доступу, але під час воєнного стану діє низка обмежень. Також на геопорталі можна буде знайти інформацію про розроблення проєктів містобудівної документації: прийняття рішень, строки подання пропозицій, проведення громадських обговорень, слухань, роботу узгоджувальних комісій та розгляд проєктів на сесії ради.
Як і інші сучасні цифрові системи, Містобудівний кадастр зберігатиме цифровий слід кожної дії. Користувачі ідентифікуватимуться через електронні підписи або печатки, а їхні дії з документами будуть зафіксовані, що ускладнить можливі махінації або підробки. Деякі документи, підкреслила Шуляк, формуватимуться автоматично завдяки інтеграції з іншими реєстрами, зокрема дані про містобудівні умови, обмеження та будівельні паспорти забудови земельних ділянок.
Нардепка підкреслила – внесені дані проходять також перевірку на відповідність іншим рівням містобудівної документації. Очевидно, що генеральний план населеного пункту, комплексний план розвитку громади та детальний план території мають бути синхронізовані. Містобудівний кадастр нарешті допоможе втілити це в реальність.
«Це запобіжник ситуаціям, коли проєкти розвитку територій суперечать один одному, а в результаті – території розвиваються хаотично та неефективно. Крім цього, Містобудівний кадастр стане важливим інструментом для впровадження урядової політики, зокрема, регіональної. Кадастр допоможе оцінювати інвестиційний потенціал територій для інвесторів та надавати громадянам доступ до інформації про їхнє використання. Саме такий інструмент потрібен для відбудови, відновлення та розвитку нашої країни», – резюмувала голова Комітету містобудування.