Судом підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків (граничних строків поставки товару) в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Вирішуючи даний спір, судами вірно враховано, що порушення строку розрахунків в іноземній валюті мало місце у період з 01.07.2016, тобто наступного дня, що наступив після закінчення строку, продовженого висновком Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, та по 21.05.2017 – останній день перед зверненням позивача до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті м. Стокгольм за захистом свого порушеного права за контрактом, на підставі якого розпочато арбітражний розгляд.
Також судами вірно враховано, що звернення позивача 21.04.2014 до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті м. Стокгольм не зупиняє нарахування пені, оскільки рішенням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 10.05.2017 відмовлено у зв`язку з несплатою реєстраційного збору.
Судами встановлено, що загальна вартість недопоставленого нерезидентом товару позивачу становить 52658700,00 дол. США, відповідна сума заявлялась позивачем у клопотанні від 21.04.2014 до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм та не заперечувалась позивачем під час судового розгляду справи. Відтак, податковим органом вірно здійснено розрахунок пені з урахуванням 325 днів прострочення поставки товару суми недопоставленого товару.
Окрім того, як вірно враховано судами, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який є спеціальним для цілей застосування санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, не передбачено можливості врахування курсової різниці в разі повернення коштів в майбутньому.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 826/17473/17 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 залишено без змін.