2 серпня членські компанії Європейської Бізнес Асоціації мали зустріч з Данилом Гетманцевим, Головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, та Світланою Воробей, Заступницею Міністра фінансів України, для обговорення законопроєкту № 11416, який передбачає підвищення ставок низки податків.
За словами Данила Гетманцева, загальні додаткові потреби бюджету наразі складають 500 млрд гривень через зростання видатків на оборону. Частково ця сума буде покрита за рахунок збільшення запозичень у вигляді ОВДП, коштів з детінізації, втім близько 125 млрд гривень Уряд планує залучити через підвищення податків.
В свою чергу, бізнес усвідомлює необхідність акумуляції додаткових ресурсів на оборонні потреби під час воєнного стану. Втім наразі весь тягар внаслідок запропонованого підвищення податків лягає на доброчесний бізнес, що може мати нищівний вплив – аж до прийняття інвесторами рішень про припинення діяльності в Україні через непрогнозованість і неконкурентні умови порівняно з тіньовим сектором.
На думку учасників Асоціації, доки Уряд не використає потенціал тіньової економіки складно з розумінням сприймати додаткові податки виключно на білий бізнес. Детінізація може вивільнити додаткові мільярди гривень до державного бюджету. За оцінками дослідження Інституту соціально-економічної трансформації в 2023 році, потенційні втрати доходів бюджету від тіні складають близько 400 млрд грн. Зокрема, найбільше втрат від контрабанди на кордоні – 80-150 млрд грн, зарплат в конвертах – 70-110 млрд грн, контрафакту і нелегальної торгівлі – 46-51 млрд грн і т.д. Тож ми хотіли б звернути увагу на невичерпаний фіскальний потенціал тіньової економіки. Водночас хочемо наголосити, що без реформи митниці, повноцінного перезапуску БЕБ та ефективної роботи правоохоронних органів результативна боротьба з тінню неможлива.
Серед інших пропозицій для наповнення державного бюджету експерти Асоціації виділяють наступні заходи:
- Збільшення податкового навантаження на сферу азартних ігор.
- Запровадження заходів боротьби з схемами ухилення від зарплатних податків через ФОП, в тому числі зарплат в конвертах. Наприклад, підвищення ставки єдиного податку для спрощеної системи оподаткування та використання наявних інструментів контролюючих органів для перешкоджання схемам подрібнення бізнесу.
- Щоб не завдати шкоди добросовісним користувачам спрощеної системи оподаткування, варто розглянути можливість застосування диференційованих ставок.
- Посилення боротьби з сірими схемами в сфері електронної торгівлі. Запровадження фіскальної лотереї з метою стимулювання реєстрації через РРО / ПРРО всіх розрахункових операцій.
- Дослідження фіскального потенціалу перегляду неоподаткованих лімітів імпортних операцій (з товарами до 500 євро у супроводжуваному багажі та до 150 євро для поштових та експрес-відправлень), які наразі не оподатковуються митом і ПДВ. Визначення найбільш доцільного порогу вартості неоподатковуваних операцій та запровадження спрощеного/автоматизованого режиму декларування та оподаткування.
- Перегляд запропонованого механізму оподаткування ринку автомобілів, зокрема оцінити фіскальний ефект від оподаткування операцій в сегменті вживаних авто.
Нарешті, за потреби оцінити ефект підвищення ставки ПДВ, не обмежуючись при цьому оцінкою суто фіскального ефекту, оцінити вплив на економіку України в середньо- та довгостроковій перспективі.
До того ж, на думку бізнесу, варто провести оптимізацію витрат Державного бюджету та переглянути деякі державні видатки. Ми закликаємо до підвищення ефективності державних витрат, що передбачають фінансування суспільно значущих програм, які сприяють пожвавленню економіки та укріпленню обороноздатності.
Асоціація окремо зазначила і отримала згоду, що ці заходи мають бути тимчасовими. Водночас щодо строку запровадження учасники дискусії мають розбіжності. Асоціація пропонувала запровадити на фіксований період – один рік, а представники державних органів схиляються до запровадження цих заходів до кінця воєнного стану плюс певний фіксований період.
Крім того, компанії Асоціації озвучили свої коментарі та пропозиції щодо конкретних ставок податків та пояснили, як на їхні компанії та індустрії може вплинути їхнє підвищення.
Зокрема, Асоціація виступає проти податку з обороту. Для деяких компаній з низькою рентабельністю таке податкове навантаження буде непідйомним. Податок з обороту вдарить по конкурентоспроможності українських компаній, як на міжнародних ринках, так і в Україні, адже 1% з обороту застосовуватиметься на кожному етапі виробництва. Бізнес виступає категорично проти оборотного податку у поєднанні з податком на прибуток і ПДВ для юридичних осіб без будь-яких спрощень порівняно зі спрощеною системою.
За розрахунками бізнесу, наприклад, для мобільних операторів податкове навантаження +5% з обороту фактично призведе до 12-13%. Для автодилерів +15% фактично будуть 17% відсотками від обороту, що зводить нанівець доцільність продовження бізнесу з продажу нових авто. Для ювелірних виробів +30% з обороту повністю нівелює рентабельність бізнесу. Маємо відзначити, що і профільний Комітет ВРУ, і Мінфін дослухались до аргументів бізнесу та схильні до розуміння негативних наслідків та необхідності виключити дану ініціативу із тексту законопроєкту.
Асоціація висловила зауваження щодо механізму справляння авансових платежів для галузі роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами по податку на прибуток, зокрема щодо можливості заліку в рахунок майбутніх періодів.
Асоціація не підтримує збільшення податків на легальні зарплати без дієвої боротьби з використанням схем, ухилення від оподаткування зарплат, зокрема за допомогою зловживання спрощеною системою.
Також ми заперечуємо проти надання місцевим органам влади права встановлювати необмежену величину значення мін бази для ПДФО.
Виступаємо проти норм щодо інвентаризації під час перевірок та в терміни визначені ревізорами через високі корупційні ризики.
Запровадження нових податків, таких як акциз на солодкі напої без перехідного періоду може значно зашкодити компаніям. Це потягне витрати на налаштування програмних рішень та вплине на довгострокові договори за фіксованими цінами. Ставка податку пропонується втричі вища за європейську. Пропонуємо виокремити в окремий законопроєкт акциз на солодкі напої та детально доопрацювати його з представниками бізнесу.
До того ж, Асоціація виступає проти зміни підходів до оподаткування резидентів Дія Сіті, оскільки це може підірвати довіру інвесторів до держави через недотримання зобов’язання щодо стабільного податкового режиму та фіксованих ставок податків на 25 років.
У розмові з бізнесом Світлана Воробей зазначила, що підняття податків – це вимушений крок, але це найшвидший шлях залучити кошти до державного бюджету. Зростання оборонних видатків тягне за собою необхідність збільшення внутрішніх податкових і неподаткових надходжень. Водночас Міністерство фінансів відкрите до обговорень та змін до запропонованої концепції підвищення податків в межах незмінності необхідної суми додаткових податкових надходжень.
Ми вдячні Данилу Гетманцеву та Світлані Воробей та їхнім командам за готовність дослухатися до бізнесу та відкритість до діалогу. Асоціація направила в офіційному порядку озвучені пропозиції та застереження. Всі додаткові розрахунки будуть надані Асоціацією в робочому режимі. Сподіваємось, що вони будуть взяті до уваги і спільними зусиллями нам вдасться розробити новий законопроєкт, який допоможе наповнити бюджет та скоротити обсяги тіньової економіки без нищівних наслідків для роботи білого бізнесу.