Торгово-промислова палата України закликає утриматись від посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.
ТПП України закликає уряд відмовитись від законопроекту № 11416 щодо змін до податкового законодавства. Проаналізувавши урядовий законопроєкт №11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», експерти ТПП дійшли висновку, що проєкт містить низку вкрай загрозливих норм для стабільної роботи підприємців та економіки.
Податкові новели призведуть до посилення фіскального тиску на добросовісних платників податків і заохотять зростання тіньової економіки.
Пошук Мінфіном додаткових надходжень за рахунок впровадження нових податків надзвичайно обтяжить бізнес додатковими формами звітування, необхідністю впровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обороту). На тлі продовження російської агресії та руйнування інфраструктури й скорочення ринків та відтоку кадрів – додатковий фіскальний тиск на український бізнес унеможливлює економічну стабільність.
Український підприємець вже платить за війну непомірну ціну, як і кожен в Україні. Закликаємо спрямувати зусилля уряду на максимальне залучення міжнародної допомоги, грантів та заморожених російських активів для підтримки українського бюджету.
Український бізнес, особливо малий та крафтовий – це надважливі саме зараз робочі місця та самозайнятість, що гарантують соціальну стабільність. Саме МСП опиняються під загрозою поглинання сірою економікою в умовах зростання податків. Додатковий фіскальний тиск не дасть вийти із тіні тим, хто прагне розвиватись в Україні.
Більш раціональним рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів (показники результативності), руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес процесів та тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків.
Іншим важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків загальнодержавного бюджету.
Додатковим раціональним варіантом пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ на 4-5%.
Переваги альтернативних рішень:
– ПДВ є набагато менш шкідливим для економіки, ніж більшість запропонованих вище податків. Негативним ефектом буде зростання цін на всі товари та послуги, але в межах менше 5%;
– він не потребує жодних додаткових адміністративних дій, збільшення надходжень слід очікувати вже наступного місяця;
– за поточних умов, як свідчить оцінка податкового розриву
– ПДВ сплачується на 93% від теоретично розрахованого і має дуже низьку еластичність
– отже, можна доволі впевнено розраховувати на відповідні надходження (на відміну від запропонованих КМУ зборів).
Одночасно з впровадженням тимчасових заходів – необхідно невідкладно впровадити системні зміни, які дадуть додаткові надходження до держбюджету наступного року, а саме:
• для мінімізації “тіньових схем” та наповнення бюджету – необхідно забезпечити якнайшвидше проведення інституційних реформ – перезавантаження Митної та Податкової служб комісіями з переважним голосом міжнародних експертів (ПЗУ №6490д та №9243), встановлення ефективних КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, забезпечити щорічне оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap;
• покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;
• максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.
Сподіваємось на фахове обговорення всіх альтернатив поповнення бюджету із урядом та закликаємо до спільної роботи для подальшої реалізації доцільних і обгрунтованих заходів з регулювання оподаткування