Пунктом 57.3 ПКУ передбачено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 ПКУ).
Абзацом другим пункту 56.4 ПКУ визначено, що обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
Згідно з абзацами першим та четвертим пункту 56.18 ПКУ, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до інтегрованих карток платників визначено главою 4 розділу V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 р. № 5.
Абзацом першим пункту 1 глави 4 розділу V Порядку № 5 передбачено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв’язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Абзацом шостим підпункту 2 пункту 2 глави 4 розділу V Порядку № 5 визначено, що інформація з інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову.
Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАСУ.
Відповідно до статті 375 КАСУ суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Згідно з статтею 255 КАСУ рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, з урахуванням статті 255 КАСУ, донараховані/зменшені контролюючим органом суми вважаються узгодженими та відображаються в ІКП з дня набрання судовим рішенням законної сили. Проте, якщо платником податків під час касаційного оскарження судового рішення першої та/або апеляційної інстанції подано заяву про зупинення виконання судового рішення та судом касаційної інстанції постановлено ухвалу про зупинення виконання такого рішення, то визначені контролюючим органом донараховані/зменшені суми вважаються неузгодженими та не відображаються в ІКП до закінчення касаційного провадження.