Згідно до частини третьої статті 26 Кодексу законів про працю України, випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих закладів освіти.
Однак, відповідно частини другої статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі Закон № 2136), при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Таким чином, у період воєнного стану норми статті 26 КЗпП щодо умов про випробування при прийнятті на роботу осіб, в тому числі які не досягли вісімнадцяти років, можуть не застосовуватись.
Водночас окремо звертаємо увагу, шо додаткові гарантії для працівників також встановлюються в колективних договорах і угодах, які продовжують діяти в період воєнного стану, якщо не були призупинені. Також Закон № 2136 не призупиняє дію статті 9-1 КЗпП і не встановлює жодних обмежень для підприємств, установ, організацій в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, в тому числі під час воєнного стану.
Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема такі зобов’язання можуть стосуватися забезпечення продуктивної зайнятості. Таким чином у колективному договорі можуть бути встановлені додаткові гарантії зайнятості для працівників, які не досягли вісімнадцяти років, молодих робітників, молодих спеціалістів. Положення колективного договору можуть містити зобов’язання роботодавця не встановлювати випробувальний термін при прийнятті на роботу для окремих категорій працівників, інші додаткові гарантії зайнятості, в тому числі в частині навчання і підвищення кваліфікації працівників.
Зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою (стаття 14 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 1 липня 1993 року № 3356-XII ).
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця (стаття 11 Закону № 2136). Водночас звертаємо увагу, що норми статті 11 Закону №2136 стосується можливості призупинення норм колективного договору «за ініціативою роботодавця» , і не наділяють роботодавця правом приймати в односторонньому порядку такі рішення. Рішення про зупинення окремих положень колективного договору повинні прийматися сторонами колективного договору в межах їх повноважень і бути оформлені відповідними документами.