Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з акцизного податку на спирт на суму 524,9 млн гривень.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, що ПКУ передбачає будь-яку передачу з акцизного складу (як і відбулося у випадку даного платника) для промислової переробки у т. ч. без переходу права власності як реалізацію підакцизного товару, що у свою чергу є об`єктом оподаткування за правилом статті 213.1.2 ПКУ.
Оскільки «отримання» є складовою частиною (наслідком) операції фізичної передачі спирту, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що податковий орган цілком аргументовано вважав, що і отримання спирту підрозділом від акцизного складу в межах одного підприємства має обов`язковою умовою внесення цього підприємства до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини задля застосування ставки податку 0 грн. за 1 л.
Суд касаційної інстанції висновує, що з 17.06.2022 закріплено таку обов`язкову умову для використання пільги, встановленої, зокрема, абзацом «д» підпункту 229.1.1 ПКУ, як внесення суб`єкта господарювання до Електронного реєстру.
Така вимога є обов`язковою й для суб`єктів господарювання, які здійснюють передачу в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 11.04.2024 р. у справі № 440/907/23 касаційну позивача залишено без задоволення; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 залишено без змін.