В Україні можуть запровадити соціальну оренду житла для вирішення питання внутрішньо переміщених громадян та осіб, які потребують підтримки держави у вирішенні житлового питання. В основі механізму – нижча за ринкову ставка оплати, а усі надходження орендних платежів спрямовуватимуть до револьверного фонду, з якого надалі будуватимуть нове житло.
Про це розповіла Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.
За її словами, подібний інструмент закладають у законопроєкт про основні засади житлової політики, який днями презентували громадськості.
Принцип доступної, тобто соціальної, оренди базується на тому, що орендодавцем виступають громади. Громада, на балансі якої знаходитиметься відповідний житловий фонд, надаватиме його в оренду, платежі від якої направлятимуться в місцеві бюджети – револьверні фонди, в яких вони будуть накопичуватись для цільового використання. Це може бути або покращення того житлового фонду, який вже є на балансі, або ж для нових житлових об’єктів, які будуть використовуватись з такою ж ціллю.
Механізми соціальної оренди досить популярні в країнах ЄС, однак Україні потрібно їх адаптовувати під себе та напрацювати правове підґрунтя для цього, зауважила очільниця профільного комітету.
Наприклад, в ЄС договір найму соціального житла укладається між органом місцевого самоврядування і наймачем. ОМС, який надає в оренду житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача за попередній рік. У разі, якщо його середньомісячний сукупний дохід за попередні два роки поспіль став вищим, це є підставою для припинення договору.
У Нідерландах, Австрії та Данії соціальне житло становить понад 20% від загального житлового фонду, а у Великій Британії, Франції, Ісландії, Ірландії та Фінляндії він коливається в межах 10-19%, а в Угорщині і, наприклад, Фінляндії, сектор оренди соціального житла становить понад 50% серед усього житла, що орендується. Натомість в Україні його частка заледве сягає 1,5%, це критично мало, враховуючи усі виклики, спричинені повномасштабним вторгненням.
Враховуючи це, парламентарка вважає соціальну оренду надзвичайно перспективною для України, де зараз, по-перше, величезна кількість внутрішньо переміщених громадян, а по-друге, житлове питання не вирішувалось десятиліттями.
“Звичайно, треба розуміти, що європейська практика соціальної оренди – результат довгострокових та послідовних політик, які впроваджувалися роками. Україна своєю чергою наслідувала житлові політики, які роками зводилися до прямої передачі квартир новим власникам. Більшість державних та муніципальних програм були спрямовані на субсидування власності, а не доступної оренди. Тобто попереду у нас багато роботи”, – зауважила Шуляк.
Нині в Україні у приватній власності перебуває 98% житлової нерухомості, тому доступний за ціною орендний житловий фонд не сформований. Саме тому держава, за словами Шуляк, чітко усвідомлює потребу переформатувати житлові фонди.
Необхідне для цього фінансування може бути отримане зокрема за рахунок арештованих активів РФ за кордоном. Йдеться передусім про арештовані в США активи російського олігарха Костянтина Малофєєва, але якщо говорити загалом, зазначила Шуляк, йдеться про десятки мільярдів доларів.
“Нам потрібно створювати умови, щоб наші громадяни поверталися. І для цього потрібні кошти, які будуть у нас, якщо передадуть заморожені активи. Ми згодні обговорювати конструктивні варіанти. Можна передати не самі активи, а, наприклад, доходи від них. Тобто вони залишаться за кордоном, де будуть зберігатися, проте працюватимуть на користь України. Зараз ми знаходимось на етапі активних перемовин щодо цього”, – повідомила очільниця партії “Слуга Народу”.
Джерелом для наповнення житлового фонду для соціальної оренди також може стати майно, вилучене в громадян росії і білорусі, та колаборантів. Крім цього, значну кількість покинутого житлового фонду можна модернізувати та передати у відповідні фонди для забезпечення житлових потреб. Кошти міжнародної технічної допомоги та агенцій розвитку також можна спрямовувати для розбудови соціального житла.
Таким чином фінансування механізмів соціальної оренди може відбуватися з різних джерел та не завжди потребуватиме будівництва та купівлі житла як такого — це може бути й модернізація та утеплення попередніх нежитлових просторів чи будівель, що перебувають в неналежному стані. До того ж, допомогти в створенні фонду житла для соціальної оренди може інтеграція України до Європейського Союзу – зокрема через кошти Європейського фонду соціального розвитку, який є ключовим елементом регіональної політики ЄС.
При цьому всьому, перші пілотні проєкти з запуску механізмів соціальної оренди в Україні вже тестуються. Так, за підтримки уряду Німеччини проєкт «Housing» розпочала на Львівщині міжнародна організація з міграції (МОМ) при ООН. Програма передбачає створення житла для довгострокового проживання ВПО на умовах доступної оренди. Бенефіціарами програми, окрім ВПО є також територіальні громади, адже донори передбачають заходи підтримки й для них.
З кількома територіальними громадами регіону підписують меморандуми, після чого починатимуть будівництво нового житла на їх території, або переоблаштування житла на базі наявної в громадах соціальної інфраструктури.
Фахівчиня з правових питань МОМ Ганна Селезньова зазначила, що механізм соціальної оренди житла покриває одразу кілька потреб. По-перше, йдеться про забезпечення житлових потреб ВПО та інших вразливих категорій населення. По-друге, це інструмент розвитку громад, оскільки орендні платежі, що йдуть до місцевих бюджетів направлятимуться на створення нового житлового фонду, який надалі там само розвиватиметься на револьверній основі.
“На прикладі ЄС ми бачимо, що цінність цього інструменту надзвичайно висока. Втім у випадку України потрібно врахувати, що в країнах ЄС немає настільки величезної кількості ВПО, які через війну є в Україні.
Тому цей інструмент потрібно адаптувати під українські реалії. Інший момент, який теж важливо врахувати – відсутність в українському законодавстві такого поняття як доступна оренда житла. Натомість, у ньому прописаний механізм оренди комунального майна, але він базується на принципі змагальності, тобто аукціонів, коли перемагає той, хто запропонує більшу суму. А це суперечить принципам доступної оренди, яка має на меті отримання фізособами оренди за нижчою від ринкової вартості ціною. Тому необхідно на законодавчому рівні запровадити принцип доступності”, – підсумувала Селезньова.