Переробка будівельного сміття, яке утворилося внаслідок руйнувань, спричинених війною, може частково забезпечити Україну будівельними матеріалами, необхідними для її відбудови. Втім, для цього потрібно напрацювати безпечний і водночас ефективний механізм, за яким така переробка буде відбуватися.
Про це під час круглого столу «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань» розповіла Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
За її словами, у більшості держав вже зараз частка переробки будівельних відходів становить в середньому близько 50% від загального обсягу виробництва будматеріалів. Україні, через надзвичайно високі обсяги будівельних руйнувань, спричинених російською збройною агресією, є сенс перейняти цей досвід, але потрібно врахувати, що будівельні відходи мирного часу і будівельні відходи, утворені внаслідок війни – дві різні історії, тому їх переробка буде суттєво відрізнятися.
Парламентарка пояснила – закопування чи спалювання таких відходів призведе до погіршення екологічної ситуації, адже через тривалий період розкладання будматеріали є одними з найнебезпечніших джерел забруднення ґрунту та водних ресурсів. З іншого боку, не можна бездумно розкидати ці відходи по всій території України допоки вони не стануть сировиною.
“Тому ми створили документ, в якому прописаний алгоритм первинного сортування і первинне зберігання, оскільки такі відходи ні в якому разі не можна захоронювати. Тобто, спочатку повинна бути переробка і тільки потім безпечне захоронення. Ми дали ОМС розуміння, як це робити. Законодавчо прописані схеми розміщення таких відходів. Але нам потрібен механізм коректного підрахунку масштабів проблеми: якщо ми прагнемо до повторної переробки відходів від руйнувань, бізнесу потрібно чітко розуміти кількість і структуру таких відходів. Також потрібно встановити власника зруйнованого об’єкта, бо дехто вже може мати плани на переробку утворених будівельних відходів і їхнє повторне використання”, – зауважила Олена Шуляк.
Втім найголовніше, за її словами, попереду: потрібно створити основу для підготовки повторного використання цих відходів для всієї країни – первинного очищення, демонтажу і сортування. Зокрема, враховуючи те, що вже був негативний досвід, коли на території однієї з областей відходи від руйнування декількох житлових будинків були просто подроблені і утворилася мішанина з дерева, залізобетону, бетону, цегли, скла, пластику.
“Це означає, що повторно використати такі відходи вже неможливо і ОМС потрібно добряче подумати, що з цією мішаниною робити. Тому, якщо ми говоримо про повторне використання для виробництва тих чи інших будівельних матеріалів, потрібно розуміти, що первинна переробка надзвичайно важлива – вона має бути дуже якісною. Інакше таке будівельне сміття повторно використати ми просто не зможемо”, – пояснила Олена Шуляк.
За словами народної депутатки, бізнес розуміє, що відходи від руйнувань можуть бути основою для виготовлення будматеріалів і він готовий до цього навіть попри те, що це дорожче за виготовлення будматеріалів в традиційний спосіб. Тому зараз на часі переглянути і стандарти виготовлення будівельної продукції, і наявну нормативно базу, і підходи до використання повторно тих чи інших складових будматеріалів. Також потрібно проаналізувати, наскільки технічно готові наші виробники будівельних матеріалів до такого роду діяльності.
“До того ж, ми всі маємо пам‘ятати про 305 регламент ЄС, в процесі імплементації якого ми з Урядом зараз перебуваємо. Саме він передбачає певні стандарти будівельної продукції, тож якісна підготовка вторинної сировини для виготовлення будівельних матеріалів в рамках підходів 305 регламенту дозволить нам забезпечити надійність будівельних конструкцій, які будуть побудовані з їхнім використанням”, – підкреслила Шуляк.
Вона також зазначила, що потрібно вирішити, де краще дробити будівельне сміття – на місці руйнування або на підприємстві з переробки, обрахувати, як це впливатиме на кінцеву вартість того чи іншого будівельного матеріалу, з‘ясувати, чи необхідні виробникам стимули для заходу в бізнес з такою специфікою – податкові чи якісь інші.
“Нам важливо зрозуміти взагалі, яким буде на ринку відсоток будматеріалів, виготовлених з перероблених матеріалів, а також порахувати, яка кількість будматеріалів, виготовлених у такий спосіб, обов’язково повинна бути використана при новому будівництві”, – зауважила народна депутатка.
Нагадаємо, що у більшості держав вже зараз частка переробки будівельних відходів становить в середньому близько 50% від загального обсягу виробництва будматеріалів. Наприклад, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90% будівельних відходів, в Данії – 81%, у Великобританії – 45%, у Фінляндії – 43%. Тому Україні слід врахувати це і використати будівельні матеріали, отримані у такий спосіб, для дорожньої інфраструктури, цивільного будівництва і відбудові взагалі.