Асоціація “Страховий бізнес” порушила питання розбудови системи страхування воєнних ризиків в ході засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП).
Засідання було присвячене розгляду підсумків соціально-економічного розвитку країни в умовах третього року повномасштабної російської агресії, напрямків підвищення рівня стійкості та економічної самодостатності України у 2025 році та відповідних пріоритетів діяльності Антикризового штабу.
До участі у засіданні запрошені представники Офісу Президента, Верховної Ради України, РНБО, центральних та місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, наукових установ, структурованих об’єднань та організацій промисловців, підприємців, роботодавців, профспілок.
Генеральний директор Асоціації “Страховий бізнес” Вячеслав Черняховський виступив із доповіддю щодо проєкту Закону «Про систему страхування воєнних ризиків» № 12372 від 30.12.2024 р.
Законопроєкт має на меті регулювати відносини у сфері страхування воєнних ризиків з метою захисту страхових інтересів фізичних і юридичних осіб та спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок військової агресії.
Генеральний директор Асоціації зауважив, що питання розширення можливостей для страхування воєнних ризиків є важливим для збереження та розвитку економіки України за військових умов, проте законопроєкт №12372 не враховує реальні потреби громадян та бізнесу, тому має бути докорінно змінений.
Документ передбачає створення державної страхової компанії – Державної агенції зі страхування воєнних ризиків, статутний фонд якої формуватиметься за рахунок державного бюджету, і яка матиме широке коло повноважень та функцій. Значну частину таких функцій, як правило, вже давно виконують приватні страхові компанії, які з середини 2022 року почали впроваджувати нові програми такого страхування.
Страховиками в системі страхування воєнних ризиків можуть бути Державна агенція та авторизовані Агенцією страховики.
Безпосередньо договори страхування та/або перестрахування в системі страхування воєнних ризиків можуть укладатися за участю страхових посередників (ними можуть виступати страхові агенти, зокрема, банки тощо).
При цьому в законопроєкті про страхування воєнних ризиків відсутній перелік цих ризиків, що протирічить нормопроєктувальній практиці, а їх визначення віднесено до компетенції Кабінетом Міністрів України за складною бюрократичною системою – за поданням Державної агенції та за погодженням із Національним банком України.
Під обов’язкове страхування згідно з проєктом Закону підпадає лише обмежене коло об’єктів та без згоди на це їх власників:
- майно, передане банкам в заставу/іпотеку, протягом всього строку дії договору застави/іпотеки;
- об’єкти житлового будівництва протягом всього періоду нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (протягом строку дії документів, що дають право на виконання будівельних робіт до дати прийняття такого об’єкта в експлуатацію, навіть, якщо воєнний стан буде скасований).
Обмежена територія, де можна страхувати воєнні ризики. З під дії закону виведена “територія підвищеного ризику – територія, на якій ведуться активні бойові дії з державою, що здійснює або здійснювала збройну агресію проти України або тимчасово окупована такою державою, та/або інша територія, визначена у стандартизованому страховому продукті Державною агенцією як територія з підвищеним ступенем ризику реалізації воєнних ризиків”.
Тобто крім територій, що окуповані чи де ведуться активні бойові дії, Агенція може виключати інші території із-під дії закону вже після його прийняття. При цьому встановлена умова, що може відбутися припинення договору страхування для об’єктів, місце розташування яких потрапило до території підвищеного ризику протягом строку дії договору страхування, що залишить без страхового захисту об’єкти на найбільш вразливий для дій ворога території, а їх власників – без страхових виплат, що прямо протирічить законодавству щодо односторонніх змін умов договору.
“Таким чином, – говорить Вячеслав Черняховський, – законопроєкт не створює законодавчої бази для надійного захисту інтересів людей та бізнесу. – “Виглядає так, наче система будується майже виключно задля зменшення ризиків у банків, а не для захисту від воєнних ризиків інтересів бізнесу та фізичних осіб”.
Він додає, що принципи документа також не відповідають міжнародним практикам в частині страхування воєнних ризиків:
“По-перше, обов’язковість страхування майна – це нетиповий підхід. Як правило тому, що власник самостійно розпоряджається ним, зокрема і в питаннях страхового захисту. Таке страхування застосовується лише в деяких країнах саме в найбільш небезпечних регіонах (наприклад, страхування від землетрусів в Туреччині).
По-друге, як правило, для страхування катастрофічних ризиків держава надає допомогу через спеціальне перестрахування на пільгових умовах задля зниження страхових тарифів у страховиків для населення. Прикладом може бути американська Національна програма страхування від повеней. І до такого перестрахування мають доступ всі компанії, а не лише “обрані” за певними критеріями, як це намагаються зробити у нас для страхування воєнних ризиків”.
Вячеслав Черняховський заявив, що прийняття законопроєкту в такому вигляді, як він зараз, викличе цілу низку негативних наслідків, зокрема:
- Не дозволяє всім бажаючим підприємцям та громадянам скористатися такою державною програмою
- Створення Державної агенції зі страхування воєнних ризиків збільшує витрати дефіцитного Держбюджету на внесок до статутного фонду (від 8 млрд грн)
- Фактично це означає створення державної страхової компанії, що є контрпродуктивним в поточній ситуації, а також протирічить програмі приватизації та зменшенню участі держави у бізнесі, про що днями заявив Данило Гетманцев
- Високі витрати на підтримку діяльності Агенції, необхідність мати велику кількість співробітників та структурних підрозділів як у повноцінної страхової компанії та складного корпоративного управління – не на часі
- Можливість монопольного встановлення цін на страхування, а також сплата комісійної винагороди посередникам (в першу чергу, банкам) призведе до нетарифного тиску на собівартість продукції всіх підприємців-позичальників в більший бік, що буде додатковим фактором інфляційного тиску та зменшенню надходжень до держбюджету
- Корупційні ризики через норму про необхідність “авторизації” страховика для участі в системі страхування воєнних ризиків
- Ризик неконтрольованого набрання на Державну агенцію боргів, тому що планується, що «для забезпечення виконання своїх зобов’язань може залучати додаткове фінансування у вигляді отриманих позик та/або емісії боргових цінних паперів у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України»
“Державні перестрахові компанії, які є єдиними, кому страховики повинні передавати свої ризики для подальшого розміщення на міжнародних ринках, є фактично тільки в білорусі та росії”, – зауважує Вячеслав Черняховський. – “Не вважаю за потрібне, що б ми обирали для нашої країни аналогічні підходи”.
Натомість він зауважує, що Асоціація пропонує інші підходи до розширення системи страхування воєнних ризиків, які будуть одночасно ефективними та не нести корупційних ризиків та додаткового навантаження на державний бюджет та інституції:
- Створити та впровадити програму часткового субсидування державою добровільного страхування військових ризиків з можливістю доступу всіх підприємств та їхніх співробітників, а також життя, здоров’я і майна громадян
- Замість створення Державної агенції, зобов’язати Експортно-кредитну агенцію, яка має за Статутом таке право, перестраховувати воєнні ризики, що передаватимуть страхові компанії, за заздалегідь визначеними умовами та правилами
- Сконцентрувати зусилля Держави на розширення програм міжнародного перестрахування для всіх воєнних ризиків, часткового фінансування страхових виплат за такими ризиками, що підвищить зацікавленість ринкових перестраховиків-нерезидентів у наданні українським страховим компаніям відповідного покриття та перестрахової ємності.