Верховна Рада України 8 січня 2025 року ухвалила в другому читанні законопроєкт № 12131 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”.
В проголосованій редакції Законопроекту передбачено, що:
1) положення щодо моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів не поширюються на ті установки, що не контролюються, зруйновані або знаходяться на тимчасово окупованій території, чи офіційно оголосили про зупинення виробництва;
2) оператори можуть не подавати звітність за 2021 – 2023 роки;
3) звітність за 2024 рік має бути подана, як найшвидше, але не пізніше 31 грудня 2025 року.
То ж з дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» оператори, які у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, та до дня набрання чинності цього Закону не здійснили державну реєстрацію установки в Єдиному реєстрі, не вносили зміни до записів Єдиного реєстру або не скасовували державну реєстрацію установки в Єдиному реєстрі відповідно до цього Закону, мають здійснити наступне:
1) подати заяви про проведення державної реєстрації установки в Єдиному реєстрі, внесення змін до записів Єдиного реєстру або скасування державної реєстрації установки в Єдиному реєстрі впродовж 30 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону відповідно до положень Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;
2) подати плани моніторингу, звіти оператора, що за результатами верифікації визнані задовільними, верифікаційні звіти, звіти про вдосконалення відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».
Документ деталізує вимоги щодо подання документів для частково зруйнованих установок та установок, які розташовані на території, де ведуться активні бойові дії або знаходяться на тимчасово окупованих територіях.
Автори Законопроєкту передбачили 90-денний термін для реєстрації, внесення змін до записів Єдиного реєстру або скасування державної реєстрації для таких установок. Він відраховується з моменту припинення чи скасування воєнного стану, деокупації або відновлення роботи частково зруйнованих установок.
Нагадаємо, що для спрощення розуміння компаніями функціонування системи МЗВ в Україні, Кліматичною платформою ФРУ було розроблено навчальний практичний курс для представників компаній, чиї установки підпадають під дію МЗВ.
Курс містить роз’яснення щодо:
♦ кліматичної політики ЄС та України, міжнародних та національних цілей досягнення кліматичної нейтральності, системи торгівлі викидами парникових газів та її функціонування відповідно до права ЄС, загального огляду нормативно-правових актів у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, функціонування цієї системи в Україні, адміністративних послуг у сфері МЗВ;
♦ порядку розробки та затвердження плану моніторингу, роз’яснення щодо заповнення форми плану моніторингу і джерела отримання інформації для її заповнення;
♦ порядку подачі звіту оператора та роз’яснення щодо заповнення форми звіту оператора;
♦ порядку подачі звіту про вдосконалення та роз’яснення щодо заповнення форми звіту про вдосконалення;
♦ основних помилок та рекомендації щодо їх недопущення під час подачі та заповнення плану моніторингу та звітів оператора і про вдосконалення;
♦ порядку проведення верифікації з практичними порадами щодо підготовки до проведення верифікації.
Також Кліматична платформа ФРУ створила онлайн калькулятор викидів парникових газів у сфері МЗВ, який базується на методології, затвердженій національним законодавством.
Довідково: Дія законодавства у сфері МЗВ розповсюджується на такі види діяльності:
► спалювання палива в установках, загальна номінальна теплова потужність яких перевищує 20 МВт;
► переробка нафти, виробництво коксу;
► випалювання або спікання, в тому числі агломерація металевої руди;
► виробництво чавуну або сталі;
► виробництво або обробка залізовмісних сплавів;
► виробництво цементного клінкеру;
► виробництво вапна або кальцинація доломіту або магнезиту в печах;
► виробництво азотної кислоти, виробництво аміаку, виробництво скла. Більш детально з переліком видів діяльності можна ознайомитися у постанову Уряду від 23 вересня 2020 р. № 880.