Обов’язкова частка у спадщині — це гарантована законом (ст. 1241 ЦК України) частина спадщини, яку отримують найуразливіші категорії спадкоємців, навіть якщо заповідач не вказав їх у своєму заповіті.
Хто має право на частку (ст. 1241 ЦК України)?
Право на спадкування, навіть якщо їх не вказали у заповіті, мають:
– діти спадкодавця: малолітні (до 14 років), неповнолітні (до 18 років) та повнолітні непрацездатні;
– непрацездатна вдова (вдівець);
– непрацездатні батьки.
Яким є розмір цієї частки?
За загальним правилом, обов’язкова частка становить половину тієї частки, яку вони отримали б, якби заповіту не було взагалі (за законом).
Чи може суд зменшити розмір частки?
Так. Суд має право зменшити розмір обов’язкової частки, враховуючи:
– характер відносин між спадкоємцями та спадкодавцем;
– інші обставини, що мають істотне значення.
Що саме зараховується до цієї частки?
До вартості обов’язкової частки зараховується:
– вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку,
– вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку,
– вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
Для отримання обов’язкової частки необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Право на обов’язкову частку не залежить від згоди інших спадкоємців, але від неї можна відмовитися.
ВАЖЛИВО: Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку.