Згідно з п.п. 165.1.22 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку:
а) будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України, відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування України або професійною спілкою;
б) роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ. Сума перевищення за її наявності остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).
Статтею 20 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») (далі – Закон № 1105) визначено права застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні на допомогу на поховання.
Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Пенсійного фонду України, але не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом (ст. 21 Закону № 1105).
Таким чином, якщо допомога на поховання померлого працівника виплачується з Пенсійного фонду України за його останнім місцем роботи, то такий дохід незалежно від розміру отриманої допомоги не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
При цьому, сума виплаченої допомоги відображається роботодавцем в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, за ознакою доходу «146».