Що таке «дроблення бізнесу» з точки зору ДПС
«Дроблення бізнесу» – це штучний розподіл фактично єдиної господарської діяльності між кількома суб’єктами (часто – ФОП на спрощенці), який використовується для:
- мінімізації податкових зобов’язань;
- уникнення РРО/ПРРО, лімітів єдиного податку;
- формального розсіювання доходу між кількома платниками.
Формально кожен ФОП має свою реєстрацію та КВЕД, але фактично вони:
- працюють як єдиний бізнес;
- мають спільне управління, приміщення, персонал, касу, облік.
Податкова прямо наголошує:
- сам факт роботи кількох ФОП в одному приміщенні чи в одній сфері не є автоматичним порушенням;
- під час контролю аналізується зміст операцій і реальна самостійність кожного суб’єкта;
- оцінюється сукупність обставин, а не окрема ознака.
Якщо розподіл діяльності має штучний характер і дає безпідставні податкові переваги, модель створює податкові й трудові ризики для всіх учасників.
Основні ознаки можливого «дроблення» бізнесу
ДПС виділяє низку «червоних прапорців», які у сукупності можуть свідчити про схему:
1. Спільна торгова марка та бренд
- кілька ФОП працюють під одним брендом;
- однакове оформлення точок, спільний маркетинг, реклама.
2. Єдине управління
- ключові рішення приймає одна особа/група осіб;
- підприємці фактично не мають реальної автономії.
3. Спільні приміщення й ресурси
- один торговий зал, склад, обладнання, каси;
- розподіл між ФОП лише «на папері».
4. Спільний персонал
- одні й ті самі люди обслуговують клієнтів різних ФОП;
- частина працівників взагалі не оформлена;
- «зарплата в конвертах».
5. Однакові товари/послуги
- кілька ФОП в одному об’єкті продають ідентичну продукцію чи надають ті самі послуги;
- фактична господарська самостійність викликає сумніви.
6. Спільний облік і «цифровий слід»
- одна IP‑адреса для подання звітності кількох ФОП;
- однакові схеми ведення обліку, єдині «куратори» звітів.
7. Порушення правил розрахунків
- відсутність фіскальних чеків;
- готівка поза РРО/ПРРО;
- «псевдочеки», які не є розрахунковими документами.
Жодна ознака сама по собі не доводить дроблення, але їх поєднання – серйозний сигнал для поглибленої перевірки.
Практичні кейси від ДПС
1. Мережа магазинів товарів для тварин: один бренд – дев’ять ФОП
- На території Дніпропетровської області виявлено 9 ФОП, які:
- працювали під однією торговельною маркою;
- перебували на спрощеній системі;
- подавали звітність з однієї IP‑адреси.
Порушення, встановлені під час фактичних перевірок:
- систематична невидача фіскальних чеків;
- використання праці 9 найманих осіб без оформлення;
- виплата зарплати без сплати податків.
Матеріали щодо трудових порушень передано до Південно‑Східного міжрегіонального управління Держпраці.
2. Заміський готельно‑ресторанний комплекс: сім ФОП на одній території
- На базі заміського комплексу працювали 7 ФОП;
- використовувалися:
- спільна територія;
- спільний персонал;
- одна IP‑адреса для звітності;
- більшість ФОП були на спрощеній системі.
За результатами перевірки:
- виявлено порушення більш ніж на 100 тис. грн;
- застосовано штрафні санкції, які суб’єкт господарювання сплатив у повному обсязі.
3. Салон краси в Дніпрі: шість ФОП, один адміністратор і одна каса
- В одному салоні краси працювали 6 ФОП‑єдинників;
- спільні ознаки:
- один адміністратор;
- одна каса;
- готівка проходила поза касою;
- клієнтам видавалися «псевдочеки».
Додаткові обставини:
- усі ФОП:
- надавали однакові послуги;
- продавали ті самі види косметики;
- користувалися одними й тими самими працівниками без оформлення.
- неможливо підтвердити відповідність обліку ТМЦ фактичним залишкам.
Результат:
- виявлено порушення більш ніж на 2,5 млн грн;
- застосовано значні фінансові санкції.
Як ДПС працює з ризиками «дроблення»: превенція, а не лише штрафи
У січні–вересні 2026 року податкова служба системно проводила онлайн‑зустрічі з бізнесом щодо ризиків штучного дроблення. Запрошувалися:
- рітейлери продуктів, напоїв, тютюну в неспеціалізованих магазинах;
- ресторани та мобільне харчування;
- інтернет‑торговці та продавці по пошті.
На цих зустрічах обговорюють:
- типові ознаки дроблення;
- ризики та наслідки для учасників;
- правильне оформлення трудових відносин;
- коректне застосування РРО/ПРРО;
- вимоги до обліку товарів та документального оформлення операцій.
Мета – дати бізнесу можливість:
- ідентифікувати вразливі місця у своїй моделі;
- змінити організацію бізнес‑процесів до перевірки;
- мінімізувати ризики донарахувань і штрафів.
Висновок: на що звернути увагу власнику бізнесу
1. Форма ≠ зміст: навіть якщо всі ФОП формально окремі, податкова аналізує, як бізнес працює в реалії – хто ухвалює рішення, хто володіє брендом, хто наймає людей.
2. Якщо маєте один бренд, одну касу, спільних працівників, спільний склад/зал, а структура ФОПів сформована лише «під податки» – це зона підвищеного ризику.
3. Важливо забезпечити:
- реальну самостійність кожного суб’єкта;
- коректне оформлення трудових відносин;
- повноцінне відображення розрахунків через РРО/ПРРО;
- прозорий облік товарів і послуг.
4. Використання «формальних» схем розподілу діяльності заради мінімізації податків може обернутися:
- донарахуваннями ПДФО, ЄСВ, ПДВ, ЄП;
- штрафами за РРО і неоформлену працю;
- інформацією, переданою до Держпраці та інших контролюючих органів.
Відповідальний, «прозорий» підхід до структури бізнесу часто дешевший, ніж потенційні мультимільйонні донарахування за результатами однієї фактичної перевірки.