Підприємствам, які зазнали збитків через російську агресію, важливо не лише зафіксувати факт пошкодження або знищення майна, а й правильно зібрати документи для експертного дослідження.
Міністерство юстиції разом із науково-дослідними установами судових експертиз підготувало практичну пам’ятку для бізнесу.
Пам’ятка містить рекомендації з алгоритмом дій — від первинної фіксації пошкоджень і збору необхідних документів до підготовки матеріалів для експертного дослідження та визначення розміру збитків. Вона покликана допомогти підприємствам належним чином задокументувати втрати та сформувати доказову базу для подальшого захисту своїх прав і вимог про відшкодування шкоди.
За словами міністра юстиції Дениса Маслова, загальна сума документально підтверджених збитків від російської агресії за результатами експертних досліджень за перші дев’ять місяців 2026 року перевищила 6 трлн грн.
Як призначити експертизу
У Мін’юсті радять почати з консультації із судово-експертною установою.
На першому етапі потрібно:
- визначити вид експертизи;
- сформувати перелік питань, які необхідно поставити експерту;
- зібрати документи та інші матеріали для дослідження.
Після цього до судово-експертної установи подається заява про проведення відповідного дослідження — зокрема товарознавчої, транспортно-товарознавчої, будівельно-технічної або економічної експертизи.
До заяви додаються необхідні матеріали.
Після вивчення документів експерт визначає кількість годин, необхідних для дослідження. Експертиза розпочинається після укладення договору та оплати рахунку.
Які документи потрібні для оцінки збитків рухомому майну
Для визначення шкоди, завданої рухомому майну, бізнесу можуть знадобитися:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- перелік пошкодженого майна;
- акти технічного стану до та після події;
- інформація про первісну та балансову вартість майна на дату події;
- дата придбання або взяття майна на облік.
Експерт спочатку вивчає надані документи, а за потреби може запросити додаткові матеріали або клопотати про проведення натурного огляду.
Після завершення дослідження висновок видається замовнику або надсилається поштою.
Які дані потрібно максимально деталізувати
У пам’ятці наголошується, що для рухомого майна важливо вказати:
- найменування та призначення об’єкта;
- виробника і торговельну марку;
- модель, тип, серійний номер або інше маркування;
- кількість;
- рік виготовлення та, за наявності, рік введення в експлуатацію;
- технічний стан до пошкодження або знищення;
- первісну та балансову вартість, накопичений знос та інші облікові показники.
Для транспортних засобів окремо рекомендують надати свідоцтво про реєстрацію або витяг із сервісного центру МВС.
Якщо огляд транспортного засобу неможливий, пошкодження варто зафіксувати на фото таким чином, щоб можна було визначити їх характер і ступінь.
Максимальна деталізація наданих відомостей суттєво прискорює проведення дослідження та забезпечує точність висновків експертизи.
Як формулювати питання до експерта
Для рухомого майна одним із основних питань може бути визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику внаслідок збройної агресії РФ.
При цьому у питанні слід чітко зазначити:
- власника майна;
- адресу розташування;
- дату оцінки;
- причину пошкодження.
Що потрібно для оцінки пошкодженої нерухомості
Для експертизи збитків, завданих нерухомому майну, можуть знадобитися:
- витяг з ЄРДР;
- перелік пошкодженого нерухомого майна;
- документи про право власності;
- матеріали технічної інвентаризації, зокрема технічний паспорт;
- проєктно-технічна, кошторисна, звітна та виконавча документація — за наявності.
Замовник також має надати дані про дату та орієнтовний час події, опис пошкоджень, фото- і відеоматеріали, а також акти, звіти, протоколи чи інші документи, за якими можна ідентифікувати об’єкт і встановити технічний стан конструкцій.
Якщо експерт фізично не може потрапити на об’єкт, дослідження може проводитися за наданими матеріалами без виїзду.
Як визначають втрати за бухгалтерським обліком
Для підтвердження втрат підприємству можуть знадобитися:
- витяг з ЄРДР;
- первинні документи — накладні, акти, складські документи;
- матеріали інвентаризації;
- регістри бухгалтерського обліку;
- фінансова звітність;
- інформація про період зупинення або обмеження діяльності;
- показники діяльності підприємства до та після події.
На підставі бухгалтерських даних експерти можуть документально підтвердити склад, кількість та вартість втрачених або знищених активів.
Як розраховують упущену вигоду
Окремим напрямом є визначення упущеної вигоди — доходу, який підприємство могло б отримати за звичайних умов господарської діяльності, якби не негативний вплив збройної агресії.
На вирішення експерта може ставитися питання про розмір упущеної вигоди через неможливість або перешкоди у веденні господарської діяльності.
Також може визначатися розмір реальних збитків від знищення чи пошкодження запасів за даними бухгалтерського обліку підприємства.
За потреби експерта можуть просити визначити і загальну суму збитків, яка включатиме як реальні втрати, так і упущену вигоду, з урахуванням інших проведених експертиз.