У Комітеті з питань економічного розвитку є напрацьовані ініціативною групою за лідерства Голови Комітету Дмитра Наталухи пропозиції щодо економічного бронювання, які надають можливість роботодавцю самостійно визначити стратегічно важливих для підтримки життєдіяльності бізнесу робітників, сплатити 20 000 грн в місяць військового збору за кожного з них, й продовжувати працювати та сплачувати податки необхідні для забезпечення Сил оборони та безпеки.
«Українському бізнесу все одно потрібно бронювання, бо він має працювати, – розповідає Дмитро Наталуха.
Не буде бізнесу з його податками – не буде за що утримувати наших захисників. Ось така може комусь неприємна, але очевидна правда. Але, ще раз – хай бізнес вирішить сам, хто з його співробітників є стратегічним.
Тільки бізнес є головним джерелом податків та економічного розвитку в Україні. Хоче цього хтось, чи ні. Шлях через постанови Уряду – морально та технічно застарів.
Стратегічними мають бути не стільки галузі, які визначають чиновники, скільки конкретні працівники, яких визначає роботодавець.
Економічне бронювання — це про новий механізм ефективної взаємодії між бізнесом та державою. Та про збереження економіки.»
«Поряд з економічним бронюванням, частковою альтернативою може слугувати економічна мобілізація, – розповідає голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Ігор Марчук.
Мета цього підходу – заощадження коштів державного бюджету та їх спрямування на додаткове фінансування Сил оборони.
Економічна мобілізація – це коли через механізм трудової військової повинності бізнес із залученням своїх ресурсів надає необхідні послуги та виконує роботи в тих сферах, в яких бізнес володіє більшими компетенціями та ефективністю, аніж військові. Для прикладу такі сфери як: закупівлі, логістика, procurement менеджмент, медичне обслуговування, ремонт техніки, ІТ сфера, будівництво фортифікацій, побутове обслуговування, діловодство, HR тощо. Вивільнені в результаті військові можуть виконувати інші, більш важливі та специфічні завдання.
Ми маємо усвідомити і визнати, що держава не має власних коштів, а всі кошти, які є у розпорядженні держави — це кошти платників податків. Єдине, безумовно доступне нам джерело цих коштів – це працююча економіка!
Не буде економіки – ми залишимось без податків та ресурсу необхідного для фінансування армії.»