Загальні правила валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду встановлює Закон № 2473 «Про валюту і валютні операції» та постанови НБУ. Для зовнішньоекономічних договорів діє Закон № 959 «Про зовнішньоекономічну діяльність», який дозволяє гнучкі форми укладення контрактів, особливо при експорті послуг.
Зовнішньоекономічний договір при експорті послуг (крім транспортних) може бути укладений у простій письмовій або електронній формі:
- може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти);
- або шляхом обміну електронними повідомленнями;
- або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у т. ч. в електронному вигляді, за надані послуги.
Повноваження представника можуть випливати з довіреності, статуту, договорів тощо, а дії уповноваженого представника від імені іноземного контрагента вважаються діями самого іноземного суб’єкта.
Якщо НБУ встановив граничний строк розрахунків за експортними операціями, валютна виручка має надійти на рахунок резидента:
- у строки, зазначені в договорі,
- але не пізніше граничного строку, встановленого НБУ (ст. 13 Закону № 2473).
При цьому для експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав відлік граничного строку починається з дати оформлення:
- акта виконаних робіт (наданих послуг);
- рахунка (інвойсу);
- або іншого документа, що засвідчує факт надання.
Бізнесу важливо:
- своєчасно оформлювати акти/інвойси;
- чітко фіксувати у договорах порядок і момент визнання послуги наданою;
- зберігати ці документи як основне підтвердження реальності експорту та дотримання строків розрахунків.