
Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ВР України прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ у другому читанні.
У разі ухвалення закону запропоновані зміни почнуть діяти із 1 січня 2027 року.
Законопроєкт поширюватиметься на українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги та працюють на українському ринку (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла, продажу товарів тощо).
Міжнародний обмін інформацією (DPI, стандарти ОЕСР та DAC7)
Законопроєкт передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до Модельних правил ОЕСР.
Положення Модельних правил ОЕСР відповідають Директиві Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування, відтак прийняття цього законопроєкту сприятиме гармонізації національного законодавства із правом ЄС.
Державна податкова служба України щорічно отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій інформацію про доходи резидентів України, отримані через цифрові платформи, та передаватиме аналогічну інформацію іншим країнам.
Міжнародний обмін здійснюватиметься після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI або інших кваліфікованих міжнародних угод.
Щодо оподаткування доходів громадян
Передбачено оновлений підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи.
Важливо, що зазначений платіж буде єдиним податковим зобов’язанням для таких доходів — додатково військовий збір не сплачуватиметься.
Для порівняння, за чинними правилами оподаткування доходів фізичних осіб застосовується ставка 18% ПДФО та 5% військового збору, що разом становить 23% податкового навантаження.
Запропонована модель забезпечує:
- відсутність обов’язку подання декларації для фізичних осіб;
- запровадження неоподатковуваного порогу до 2 тис. євро на рік для продажу товарів (без обмеження в кількості продажів);
- зниження податкового навантаження для громадян;
- спрощення адміністрування завдяки виконанню функцій податкового агента операторами платформ;
- стимулювання детінізації доходів.
Доопрацьованим проєктом закону спрощено адміністрування сплати податків для продавців цифрових платформ. Інформація про доходи фізичних осіб – продавців, які оподатковуються за спеціальними правилами статті 1781 ПКУ, не дублюватимуться у податковому розрахунку.
Інформація про такі доходи подаватиметься за спеціальними правилами, передбаченими для цифрових платформ. Це зменшує адміністративне навантаження та усуває ризик подвійного звітування.
Важливим покращенням оновленої редакції є те, що для першого звітного періоду передбачено пом’якшений підхід до застосування окремих штрафних санкцій.
Законопроєкт також уточнює правила захисту інформації, що отримується в межах міжнародного обміну.
Передбачено спеціальні обмеження для ДПС щодо передачі інформації про доходи, отримані через цифрові платформи, іншим особам, державним органам та органам місцевого самоврядування, крім випадків, прямо визначених міжнародними договорами. Це забезпечить високий рівень конфіденційності інформації, отриманої в межах міжнародного обміну.
Для операторів цифрових платформ
Законопроєкт встановлює обов’язки для операторів платформ щодо:
- ідентифікації підзвітних продавців;
- збору інформації про їх доходи;
- щорічного подання до ДПС звітності для цілей міжнародного обміну ;
- реєстрацію в ДПС оператором платформи;
- виконання функцій податкового агента щодо доходів фізичних осіб – підзвітних продавців.
До звітної діяльності належать:
- оренда нерухомості;
- надання послуг;
- продаж товарів;
- оренда транспортних засобів.
Водночас:
- інформація про операції до 2 тис. євро на рік не включається до звіту;
- платформи, що виконують лише рекламні функції, не підпадають під регулювання.
Окремою перевагою доопрацьованої редакції для операторів платформ є запровадження державної послуги верифікації. Наразі передбачено, що під час здійснення належної комплексної перевірки оператор платформи матиме право використовувати інформацію, отриману за допомогою державної послуги верифікації, яка буде надаватися на безоплатній основі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Для операторів платформ це означає більш простий, швидкий та надійний механізм підтвердження інформації про продавців. Замість того, щоб самостійно створювати складні та витратні процедури перевірки даних, платформи зможуть користуватися державною верифікаційною послугою. Це зменшить адміністративні витрати бізнесу, пришвидшить реєстрацію продавців на платформах та знизить ризик помилок у звітності.
Підтримка бізнесу та розвиток гіг-економіки
Учасники ринку цифрових платформ підтримують впровадження єдиних правил звітності.
Нові підходи:
- створюють прозоре та передбачуване середовище;
- сприяють розвитку гнучких форм зайнятості;
- підвищують довіру між державою, бізнесом і користувачами цифрових платформ.
Перехідний період до 2027 року дозволить бізнесу адаптувати свої процеси.
Очікуваний ефект
Реалізація законопроєкту сприятиме:
- детінізації доходів, отриманих через цифрові платформи;
- підвищенню податкової дисципліни;
- забезпеченню рівних конкурентних умов для всіх платформ;
- збільшенню надходжень до бюджету;
- інтеграції України до європейського цифрового ринку та виконанню міжнародних зобовязань.
Очікуваний фіскальний ефект – близько 14 млрд грн щорічно.
Запровадження нової моделі оподаткування забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, які будуть спрямовані як до загального фонду, так і до спеціального фонду, що підвищить ефективність їх цільового використання.
Впровадження
Більшість положень набудуть чинності з 1 січня 2027 року, водночас встановлюватиметься обов’язок для операторів платформ зареєструватися в ДПС до кінця 2026 року.
Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформі, за новими правилами розпочнеться не раніше 1 січня 2027 року. Інформація про доходи, отримані через платформи за 2026 рік, не подаватиметься до ДПС ані операторами платформ, ані іноземними країнами.
Норми міжнародного обміну інформацією застосовуватимуться після приєднання України до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.