Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу про правомірність рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі колегії суддів Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 підтримано висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач, звертаючись до контролюючого органу із заявою про відсутність можливості виконання податкових зобов`язань, повинен був підтвердити неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку документами, які зазначені у «Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента», який затверджений наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225 та які б не викликали жодних сумнівів чи зауважень.
Верховний Суд зауважив, що актом про втрати (знищення чи зіпсуття) комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій не конкретизовано, що саме за «комп`ютерне обладнання» було знищено та яка саме «фінансово-господарча документація» була знищена; позивачем не надано доказів на підтвердження того, що знищені авіаударом «комп`ютерне обладнання» та «фінансово-господарча документація» використовувались ним у господарській діяльності, містили актуальну інформацію, необхідну для подання звітності за поточні періоди господарської діяльності, тощо.
Судом касаційної інстанції засвідчено, що з наданих позивачем документів не встановлено втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, внаслідок чого підприємством неможливо виконати обов`язки щодо своєчасного подання податкової звітності, сплати податків, виконання інших податкових обов`язків; не надано документів, що підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках.
З урахуванням зазначеного Верховний Суд дійшов висновку, що під час винесення спірного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, відтак правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі колегії суддів Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 160/19575/22 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 залишено без змін.