Податковий кредит формується із сум ПДВ, нарахованих/сплачених при придбанні товарів, послуг, ОЗ, імпорті тощо (п. 198.3 ПКУ), незалежно від того, чи почали їх використовувати в оподатковуваних операціях у цьому періоді.
ПН і право на податковий кредит
Єдина підстава для віднесення ПДВ до податкового кредиту – податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).
Якщо податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН:
- покупець не має права включати за нею ПДВ до податкового кредиту;
- продавець зобов’язаний включити суму ПДВ до своїх податкових зобов’язань, навіть якщо ПН не зареєстрована.
ПН зареєстрована та не включена у зобов’язання постачальника
Якщо ПН зареєстрована, але продавець не показав за нею ПДВ у себе в зобов’язаннях:
- це не дає права ДПС знімати у покупця податковий кредит за такою ПН;
- такий ризик стосується продавця, не покупця.
Розбіжності між деклараціями та даними ЄРПН (у продавця/покупця) – підстава для документальної позапланової виїзної перевірки (п. 201.10, 54.3, 58.1 ПКУ).
Якщо за результатами перевірки виявлено заниження зобов’язань:
- контролюючий орган самостійно донараховує суму ПДВ (п.п. 54.3.2 ПКУ) і надсилає податкове повідомлення‑рішення (п. 58.1 ПКУ).
Санкції за заниження зобов’язань
Штрафи за донараховані зобов’язання (ст. 123 ПКУ):
- 10 % – загальний випадок (п. 123.1);
- 25 % – якщо діяння вчинене умисно (п. 123.2);
- 50 % – якщо такі умисні дії повторені протягом 1095 днів (п. 123.3).
- Покупець не має права на податковий кредит, якщо ПН не зареєстрована в ЄРПН – навіть якщо ПДВ фактично сплачено продавцю.
- Якщо ПН зареєстрована, покупець може відносити ПДВ до кредиту, навіть якщо продавець не показав цей ПДВ у своїх зобов’язаннях; відповідальність за це несе продавець.
- Будь‑які розбіжності між деклараціями та ЄРПН – сигнал для ДПС провести перевірку.