Доволі часто у спорах з приводу нерухомості настає необхідність витребування судом документів реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна.
Про всі особливості ведення реєстраційних справ та порядок їх витребування розберемось в наступних дописах.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) визначено, що реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Що це означає простою мовою?
Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії – це саме ті документи, що були подані особою заявником державному реєстратору. Це договір, рішення суду, певна довідка, або інші документи, які необхідно згідно із Законом надати для державної реєстрації прав.
Якщо державним реєстратором виступає державний чи приватний виконавець, то це може бути постанова про накладення чи зняття арешту тощо.
Документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав – це документи, які формував сам державний реєстратор, а саме: заява про державну реєстрацію, інформаційні довідки про результати пошуків інформації в Державному реєстрі прав та базі даних Державного реєстру прав, а також прийняті рішення.
Іншими словами, це результати роботи, яку провів державний реєстратор в Державному реєстрі прав на виконання вимог Закону щодо перевірки черговості розгляду заяв та відсутності підстав для залишення заяви для державної реєстрації прав без руху, зупинення державної реєстрації прав чи відмови у державній реєстрації прав.
Відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав – це відомості, які державний реєстратор самостійно отримав з інших реєстрів в електронній формі. На сьогодні це відомості з Державного земельного кадастру, з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, з Єдиного реєстру довіреностей, з Єдиного державного реєстру судових рішень, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року – це запити державного реєстратора, які направлені ним в передбачених законодавством випадках до суду, до БТІ, до ДЗК тощо, а також відповіді на ці запити, отримані виключно від БТІ.