Збереження виплат мобілізованому працівнику

Питання:

1. Чи можна так робити, якщо відповідно до норм ст. 119 КЗпП, починаючи з 19.07.2022 р. роботодавець не зберігає середній заробіток за період військової служби за призовом під час мобілізації?
2. Чи можна звільнити працівника та платити йому щомісяця матеріальну допомогу (в цьому випадку не буде нарахування та сплати ЄСВ 22%)?
3. За якою ставкою утримувати ВЗ при виплаті мобілізованому зарплати чи матеріальної допомоги в разі звільнення?

Відповідь:

Чи можна проводити виплати, якщо відповідно до норм ст. 119 КЗпП, починаючи з 19.07.2022 р. роботодавець не зберігає середній заробіток за період військової служби за призовом під час мобілізації?

Так, можна.

Нагадаємо, що після змін, внесених Законом від 01.07.2022 р. №2352 до ст. 119 КЗпП щодо скасування з 19.07.2022 р. обов’язку роботодавця нараховувати та виплачувати середній заробіток працівникам, призваним до лав ЗСУ, роботодавець має право після зазначеної дати (необхідною датою) прийняти рішення про добровільну виплату середньої зарплати такому працівникові.

В ситуації, що розглядається, керівництво підприємства прийняло рішення й надалі виплачувати щомісячні виплати в розмірі розмірі зарплати чи матеріальної допомоги мобілізованим працівникам. І на це мав бути виданий наказ такого змісту: «З метою фінансової підтримки захисників України, а також керуючись ст. 9-1 КЗпП – підприємство в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів встановлює додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, НАКАЗУЮ: Запровадити щомісячне нарахування та виплату мобілізованому працівнику ......, у фіксованому розмірі, що дорівнює розміру окладу (зарплати, матеріальної допомоги…».

Тобто якщо роботодавець й надалі бажає підтримувати свого мобілізованого працівника та виплачувати йому середню зарплату, він може робити це добровільно, законодавством це не заборонено. Але рішення про збереження мобілізованому цих виплат роботодавець має зафіксувати в наказі з визначеним розміром.

Про оподаткування

Добровільна виплата для мобілізованого, який перебуває у трудових відносинах, є складовою заробітної плати, тому на неї потрібно нарахувати ЄСВ та утримати ПДФО та ВЗ. При цьому, якщо сума нарахованої добровільної виплати буде менше МЗП, то у роботодавця не виникне обов’язку щодо донарахування ЄСВ до мінімального розміру, оскільки п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується до працівників – осіб з інвалідністю. Ставка 8,41% застосовується до фактичної бази нарахування (п. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Чи можна звільнити працівника та платити йому щомісяця матеріальну допомогу (в цьому випадку не буде нарахування та сплати ЄСВ 22%)? За якою ставкою утримувати ВЗ при виплаті мобілізованому зарплати чи матеріальної допомоги в разі звільнення?

Звільнитися мобілізований працівник може тільки за власним бажанням або за угодою сторін.

Особі, яка не є працівником підприємства, можна надавати нецільову матеріальну допомогу, за його заявою та наказом керівника підприємства, згідно з пп. 170.7.3 ПКУ.

ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юрособами на користь платника податку (фізособи) протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 2 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (розмір місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень). У 2024 році ця сума становить 4240,00 грн.

Таким чином, надана нецільова благодійна допомога у межах 4240,00 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Натуральний коефіцієнт до такої допомоги також не застосовується, оскільки вона надається у грошовій формі. Сума понад вказаний розмір підлягатиме оподаткуванню ПДФО та ВЗ.

Додаток 4ДФ

Хоча сума нецільової благодійної допомоги (у межах 4240 грн) не включається до оподатковуваного доходу фізособи, вона відображається у додатку 4ДФ за ознакою доходу «169».

ЄСВ

Нецільова благодійна допомога не належить до основної або додаткової зарплати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат. Тому вона не є базою для нарахування ЄСВ.