Доля від’ємного значення ПДВ при виділенні з підприємства інших юросіб

Юрособа (загальна система з ПДВ) має задеклароване від'ємне значення з ПДВ. Згідно з рішенням засновників планується виділення декількох юросіб - "єдинників" з передачею по розподільчому балансу активів та пасивів. Як бути з передачею від’ємного значення ПДВ?

Відповідно до пп. 198.7 ПКУ, сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майназгідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

З наведеної норми такі висновки:

1. сума від’ємного значення передається обов’язково, якщо така сума підтверджена документальною перевіркою ДПС та юрособа, яка отримує від’ємне значення, є платником ПДВ;

2. у разі передачі сума від’ємного значення обов’язково передається пропорційно переданому майну;

3. якщо сума від’ємного значення не підтверджена документальною перевіркою, вона не передається.

Якщо від’ємне значення підтверджено податковою перевіркою, результати його розподілу відображаються в декларації з ПДВ і додатку 2 до декларації як підприємства, яке передає, так і юросіб, які його отримують.

З цього приводу дивимося відповідь податкової на питання в ЗІР (101.24): "Яким чином платник податку, що реорганізується та його правонаступник мають реалізувати норми п. 198.7 ст. 198 ПКУ?".

Податкова зазначає, що платник податків, що реорганізується, за наявності непогашеного від’ємного значення з ПДВ, робить розподіл суми такого від’ємного значення між своїми правонаступниками - платниками ПДВ згідно частки, зазначеної в розподільчому балансі.

Для цього він повинен подати у складі декларації з ПДВ за останній (звітний) період реєстрації платником податку відповідну заяву шляхом заповнення таблиці 2 додатка 2, в якій здійснити розподіл цього значення із зазначенням платників податку-правонаступників.

Заявлена сума має бути підтверджена контролюючим органом за результатами документальної перевірки, після чого правонаступник отримує право заявити підтверджену суму від’ємного значення для включення її до складу власного податкового кредиту та заповнити таблицю 3 додатка 2.

За умови заповнення таким правонаступником у складі декларації таблиці 3 додаток 2, підлягає заповненню рядок 16.3 декларації. В цьому рядку зазначається підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника.

А куди дівається розрахункова сума, на яку платник податку, який реорганізується мав право зареєструвати податкові накладні (значення ΣНакл з формули, наведеної у пп. 200-1.3 ПКУ)?

Сума ∑Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ∑Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом (пп. 200-1.3 ПКУ).

Причому передача такого ліміту відображається в додатку 4 до декларації з ПДВ — підприємством, з якого виділ у таблиці 4, юрособами правонаступниками у таблиці 5.