Правовий захист у Європейському суді з прав людини: крок за кроком

Згідно з Конституцією України, кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися до міжнародних судових установ. Однією з таких установ є Європейський суд з прав людини, який розглядає скарги стосовно порушень прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини.

У Європейському суді з прав людини (далі – Суд) можна оскаржити лише поведінку (рішення, дії, бездіяльність) держави в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб’єктів. До поведінки держави прирівнює і діяльність органів місцевого самоврядування. Можна оскаржити рішення, дії або бездіяльність держави в особі як одного, так і кількох вказаних суб’єктів (наприклад, ви одночасно можете подати скаргу і на дії органу виконавчої влади щодо порушення ваших прав, і на діяльність суду, в результаті якої ви не одержали належного захисту).

Зауважимо, що Європейський суд з прав людини розглядає заяви щодо порушень лише тих прав та свобод, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини (далі – Конвенція).

Відповідачем у Суді завжди є уряд держави, проти якої подається заява. Україну як відповідача представляє Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.

Слід мати на увазі, що розгляд скарг на дії приватних осіб або держав, які не є учасницями Конвенції про захист прав людини, не належить до компетенції Суду. Його повноваження визначені критеріями прийнятності, які викладені в Конвенції і які визначають, хто може подати заяву, коли та з яких питань.

Конвенція передбачає два типи звернень до Суду:

1. Міждержавні заяви (заява однієї держави-учасниці про порушення прав людини іншою державою-учасницею Конвенції).

2. Індивідуальні заяви, які можуть подаватися будь-якою особою, групами осіб (якщо порушення їхніх прав допущені на підставі ідентичних фактів), юридичними особами або неурядовими організаціями, які вважають, що їхні права чи свободи, гарантовані Конвенцією, було порушено державою. Це заява фізичної чи юридичної особи, право на подачі до Суду якої закріплене в статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із заявою до Суду слід звернутися не пізніше, ніж через чотири місяці після винесення остаточного рішення на національному рівні або після завершення події, яку описує в заяві скаржник, і щодо якої стверджується відсутність ефективних засобів правового захисту.

Важливо відзначити, що якщо Судом було визнано, що документи додані до заяви не в повному обсязі, то подача додаткових документів можлива лише до спливу чотирьохмісячного строку.

Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, ви можете викласти свою заяву українською, німецькою або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви, який доступний на за посиланням: www.echr.coe.int/applicants.

Завантажте його і заповніть усі розділи без виключень та надішліть до Суду разом із копіями усіх необхідних документів – не з оригіналами, оскільки вони вам не повертатимуться після завершення провадження. Тому перед заповненням заяви варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою. Скарги заявника повинні стосуватися одного чи декількох прав, гарантованих Конвенцією. Суд не може розглядати скарги про порушення будь-яких інших прав.

Заява та додатки до неї надсилається за наступною адресою:
TheRegistrar
EuropeanCourtofHumanRights
CouncilofEurope
67075 STRASBOURG CEDEX
FRANCE

Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника.

За умови дотримання заявником всіх формальних та процесуальних вимог, після отримання індивідуальної заяви Секретаріат ЄСПЛ відкриває справу та призначає їй номер, на який заявник повинен посилатися в подальшому. В листі від Суду заявник отримає наклейки зі штрих-кодом, які він повинен наклеювати на всі свої подальші документи по даній справі.