Податкові органи нагадують: для цілей ПДВ критичне значення має місце постачання послуг, а не лише статус платників чи те, де вони зареєстровані. Це особливо важливо, коли нерезидент надає резиденту послуги, пов’язані з рухомим майном (ремонт, переробка сировини тощо), і такі послуги фактично виконуються за межами митної території України.
1. Коли послуги взагалі стають об’єктом ПДВ
За п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема:
- операції платників з постачання послуг,
- якщо місце постачання таких послуг відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Тобто, щоб послуга оподатковувалася ПДВ в Україні, потрібно одночасно:
- щоб діяла норма про місце постачання на митній території України;
- щоб це була операція платника ПДВ (з урахуванням особливостей імпортних/нерезидентських операцій).
2. Що таке постачання послуг і послуги, пов’язані з рухомим майном
П.п. 14.1.185 ПКУ визначає постачання послуг дуже широко:
- будь-яка операція, що не є постачанням товарів;
- передача прав на об’єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи;
- надання інших майнових прав;
- послуги, які споживаються в процесі вчинення дії чи провадження діяльності.
Окремо ст. 186 ПКУ встановлює правила визначення місця постачання послуг. Для послуг, пов’язаних із рухомим майном, діє спеціальна норма.
-
місце постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном (зокрема:
- ремонтні роботи;
- переробка сировини;
- інші роботи/послуги, пов’язані з рухомим майном),
- є місце фактичного постачання таких послуг.
Тобто, якщо:
- ремонт, переробка або інші роботи з рухомим майном фактично виконуються за кордоном,
- місцем постачання вважається не Україна, а держава, де відбувається фактичне надання послуг.
3. Принцип превалювання сутності над формою
Стаття 4 Закону про бухоблік № 996 закріплює принцип:
- превалювання сутності над формою – операції обліковуються за їхньою реальною економічною суттю, а не лише за юридичною формою чи назвою.
Цей підхід важливий, коли:
- у договорах з нерезидентом послуги можуть мати «маркетингові» або загальні формулювання,
- але фактично йдеться про роботи з конкретним рухомим майном, що фізично знаходиться за межами України (наприклад, ремонт обладнання на заводі нерезидента).
Саме фактичний зміст операції (реальний ремонт за кордоном), а не лише формулювання в контракті чи рахунку, визначає місце постачання.
4. Висновок: коли ПДВ не нараховується
Якщо:
- нерезидент надає резиденту – платнику ПДВ послуги, пов’язані з рухомим майном (наприклад, ремонт обладнання, транспортного засобу чи іншого рухомого майна),
- і фактичне місце надання цих послуг – за межами митної території України,
то:
- місце постачання таких послуг – за межами України (п.п. 186.2.1 ПКУ);
- відповідно, такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ в Україні у розумінні п. 185.1 ст. 185 ПКУ;
- ПДВ за такою операцією не нараховується.
Інакше кажучи, послуга ремонту за кордоном не створює «імпорт послуг» для ПДВ, якщо за правилами ст. 186 ПКУ її місце постачання визначене за межами митної території України.
5. Обережно з деталями: кожен випадок – окремо
Контролюючий орган окремо підкреслює:
-
кожен конкретний випадок оподаткування ПДВ має аналізуватися з урахуванням:
- усіх обставин;
- умов договору;
- первинних документів, якими оформлені операції (акти, інвойси, транспортні документи, митні декларації, листування тощо).
Це означає:
- якщо послуги формально «ремонтні», але фактично пов’язані, наприклад, з організацією логістики чи консультаціями, підхід до місця постачання може бути іншим;
- важливо мати чітку документальну базу, що підтверджує:
- де саме виконувалися роботи;
- що саме робилося з майном;
- де воно перебувало в момент надання послуг.
Для бухгалтерів і податкових консультантів це сигнал: при роботі з нерезидентами, які ремонтують чи переробляють активи резидента за кордоном, слід:
- правильно класифікувати послуги як пов’язані з рухомим майном;
- довести документально місце фактичного надання послуг;
- і вже на цій основі обґрунтовано не нараховувати ПДВ в Україні.