Війна розділила тисячі українських родин між різними країнами та континентами. Разом із емоційними викликами люди часто стикаються і з необхідністю оперативно вирішувати юридичні питання. Одне з них — оформлення спадщини, коли спадкоємець перебуває за межами України.
Громадяни України мають можливість розпочати процедуру оформлення спадщини навіть перебуваючи за кордоном. Водночас така процедура має свої особливості та потребує уважності до строків і правильності оформлення документів. Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, спадкоємець, який не проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, має право особисто подати нотаріусу заяву про її прийняття. Передача цього обов’язку представнику чинним законодавством не передбачена.
Особи, які перебувають за межами України, можуть діяти кількома способами:
– звернутися до місцевого нотаріуса в країні перебування або до консульської установи України для оформлення відповідної заяви;
– обрати нотаріуса в Україні та надіслати йому правильно оформлену заяву, на підставі якої буде заведено спадкову справу.
Важливо врахувати, що подати заяву про прийняття спадщини необхідно до спливу шести місяців з моменту відкриття спадщини. Датою подання заяви вважається день відправлення засобами поштового зв’язку, незалежно від фактичної дати її отримання нотаріусом. Якщо підпис спадкоємця на заяві засвідчено іноземним нотаріусом, у деяких випадках потрібне проставлення апостиля або проходження консульської легалізації. Також необхідно забезпечити офіційний переклад документа українською мовою, справжність підпису перекладача на якому має бути нотаріально засвідчена, або ж переклад може виконати нотаріус, який володіє відповідними мовами.
У разі надходження засобами поштового зв’язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
Слід звернути увагу на декілька важливих моментів:
– якщо спадкоємець не подав заяву протягом 6 місяців, він може:
► звернутися до суду для поновлення строку для прийняття спадщини (за наявності поважних причин);
► отримати письмову згоду всіх інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину;
– оформлення спадщини може включати: послуги нотаріуса (у випадках звернення до приватного нотаріуса) або додаткові послуги технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями (у випадках звернення до державної нотаріальної контори);
– оплату перекладів і легалізації документів (вимоги до апостиля чи легалізації залежать від того, чи є країна учасницею відповідних міжнародних договорів);
– оплату податків (залежно від ступеня споріднення та статусу спадкоємця);
– інші обов’язкові платежі, передбачені чинним законодавством.
У питаннях спадкування час має принципове значення.
Саме тому варто:
– завчасно подбати про подання заяви;
– зберігати всі квитанції та підтвердження відправлення документів.
Уважність до деталей та дотримання процедури допомагають своєчасно реалізувати право на спадщину.