Заповіт — це один із найважливіших інструментів у сфері спадкового права. Він дозволяє людині заздалегідь визначити долю свого майна, захистити інтереси близьких та уникнути можливих суперечок між спадкоємцями. Правильно складений заповіт надає впевненість, що воля спадкодавця буде виконана, а процес спадкування відбуватиметься організовано та справедливо.
Особливо актуальним це питання є для подружжя, яке прагне зберегти сімейне майно та убезпечити того з партнерів, хто залишиться жити після смерті іншого. Для цього застосовують різні форми заповітів — серед яких найпоширенішим є перехресний заповіт, а альтернативою йому виступає спільний заповіт подружжя.
Перехресний заповіт: суть та порядок укладання
Що таке перехресний заповіт?
Перехресний заповіт — це різновид заповіту, коли двоє осіб (найчастіше подружжя) складають окремі заповіти, у яких заповідають своє майно один одному або визначають спільних спадкоємців.
Ключовою особливістю є те, що ці заповіти мають дзеркальний зміст: кожен із подружжя передає право на спадкування іншому. Таким чином забезпечується, що після смерті одного з подружжя майно не розпорошується між спадкоємцями, а концентрується у того, хто залишився живим.
Правова природа
• Перехресний заповіт не є єдиним документом — це два окремі заповіти, кожен із яких складається індивідуально.
• Кожен із заповідачів зберігає повну свободу у зміні чи скасуванні власного заповіту у будь-який момент життя.
• Такий заповіт не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині для непрацездатних дітей, батьків чи утриманців спадкодавця (ст. 1241 Цивільного кодексу України).
Мета перехресного заповіту
• Забезпечення матеріальної стабільності для одного з подружжя, який його пережив.
• Запобігання конфліктам між спадкоємцями після смерті одного з подружжя.
• Збереження спільно набутого майна у руках сім’ї.
Порядок укладання
1. Звернення до нотаріуса.
Кожен із подружжя складає власний заповіт у нотаріальній формі.
2. Підготовка змісту.
У тексті вказується, кому і яке майно переходить після смерті. Зазвичай зазначається, що все майно заповідається чоловіку чи дружині.
3. Нотаріальне посвідчення.
Нотаріус перевіряє дієздатність, волю заповідача та посвідчує документ. Кожен заповіт посвідчується окремо.
4. Реєстрація.
Заповіти вносяться до Спадкового реєстру, де фіксується факт їхнього існування (але не зміст).
Відмінність від спільного заповіту подружжя
З 2004 року в Україні діє норма про спільний заповіт подружжя (ст. 1243 ЦКУ). Він складається одним документом і визначає долю всього спільного майна подружжя після смерті обох.
• На відміну від перехресного, його не можна змінити чи скасувати в односторонньому порядку без відома другого з подружжя.
• Перехресний заповіт більш гнучкий, але менш захищає стабільність домовленостей.
Практика застосування
Перехресні заповіти є досить поширеними серед подружніх пар, які прагнуть забезпечити одне одного спадковими правами. Однак у сучасній практиці нотаріуси дедалі частіше рекомендують саме спільний заповіт подружжя як більш ефективний інструмент.
Які документи потрібні для складання заповіту?
Щоб укласти заповіт у нотаріуса, необхідно мати при собі:
• Паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу).
• Реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН).
• Документи на майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, витяг з Державного реєстру речових прав, технічний паспорт тощо),зазначаємо, що мати при собі документи на майно не обовʼязково,але бажано, оскільки це допомагає нотаріусу чітко сформулювати предмет спадкування й уникнути неточностей.
• Відомості про спадкоємців (їхні паспортні дані або хоча б ПІБ і дата народження).
Сам текст заповіту готує нотаріус на підставі волевиявлення особи, тому приносити готовий документ не потрібно.