Практика трудових спорів вкотре підтверджує: формальне “ми запропонували вакансії” більше не працює.
У справі № 761/20960/21 (постанова Верховного Суду від 25.03.2026) суд фактично змінив підхід до розуміння обов’язку роботодавця при скороченні.
Суть спору
Працівницю скоротили після стандартного попередження та “переліку вакансій”.
Але:
- частину посад заповнювали в той же день, коли вони з’являлись;
- були тимчасові посади (на час декрету);
- нові вакансії виникали протягом строку попередження.
Жодну з них працівниці не запропонували.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік роботодавця.
Що сказав Верховний Суд
Суд прямо спростував “зручну” для роботодавців позицію:
- тимчасові або швидко закриті вакансії — це не обов’язково ті, які можна не пропонувати.
Ключові висновки:
Обов’язок пропонувати вакансії не є одноразовим — він триває весь період попередження.
Пропонувати потрібно:
- всі вакансії за спеціальністю;
- іншу роботу (навіть нижче оплачувану);
- строкові та тимчасові посади;
- вакансії, що виникають “в процесі”.
Навіть якщо вакансія:
- існувала короткий час;
- була заповнена в той самий день
- її все одно потрібно було запропонувати.
Перебування працівника:
- у відпустці
- або на лікарняному
- не звільняє роботодавця від обов’язку (можна повідомити поштою).
Наслідок
Результат для роботодавця — показовий:
- 3 190 338 грн середнього заробітку за вимушений прогул (понад 1 200 робочих днів)
- поновлення на роботі
Чому це рішення важливе
Верховний Суд фактично перейшов від формального до функціонального підходу:
Було: “вакансія = постійна і вільна”
Стало: “вакансія = будь-яка реальна можливість працевлаштування”
Ризики для роботодавців
Якщо коротко — тепер небезпечно:
- давати вакансії “одним списком і забути”;
- не фіксувати нові пропозиції;
- ігнорувати тимчасові або “швидкі” посади;
- не комунікувати з працівником під час його відсутності.
Практичний висновок
Обов’язок пропонування вакансій — це процес, а не документ.
І цей процес потрібно:
- вести постійно,
- документувати,
- і охоплювати всі можливості працевлаштування.
Інакше — ціна помилки може вимірюватися мільйонами.