Міжнародний компенсаційний механізм — це система заходів, спрямованих на відшкодування збитків, завданих Україні російською агресією. Він охоплюватиме три ключові елементи: Реєстр збитків, де фіксуються всі заяви; компенсаційний фонд, що наповнюватиметься за рахунок конфіскованих російських активів; та компенсаційну комісію, яка оцінюватиме та присуджуватиме компенсації. Наразі триває процес формування комісії та фонду.
Про це та більше розповіла в ефірі телемарафону заступниця Міністерки юстиції Інна Богатих.
Вона також поінформувала, що нині українці активно реєструють заяви у Реєстрі збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (далі — RD4U), і вже зареєстровано понад 14 тисяч заяв.
Наразі приймаються заяви за двома категоріями: смерть близького члена сім’ї (А2.1) та пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (А3.1). Категорія щодо пошкодження майна була відкрита у квітні минулого року і вже зібрала понад 13 тисяч заяв. Категорія щодо смерті близьких, запущена місяць тому, нараховує більше тисячі заяв.
«Очікується, що протягом року будуть відкриті ще понад 40 категорій, які охоплюватимуть різні види шкоди для фізичних та юридичних осіб, а також держави Україна», — підкреслила заступниця Міністерки.
Для подання заяви до Реєстру збитків заявники повинні надати інформацію та докази, які залежать від категорії заяви. Частина інформації автоматично наповнюється інформацією з електронних реєстрів, а іншу, таку як фото, відео та письмові пояснення, заявники можуть додати самостійно. З формами та правилами подання заяв можна ознайомитися на офіційному сайті Реєстру збитків.
«Реєстр не обмежує постраждалих осіб у кількості та форматі доказів. Ми маємо продемонструвати країнам наскільки величезна кількість людей, які страждають від російської агресії. Все, що можливо підтвердити — від фотографій до супутникових знімків — всі ці та інші докази можуть бути додані», — зазначила Інна Богатих.
Отже, Реєстр збитків не встановлює жорстких вимог до переліку доказів, розуміючи, що заявники знаходяться у різних умовах. Головне, щоб заява була обґрунтованою. Рекомендується зафіксувати подію усіма можливими способами: фото, відео, актами обстеження, довідками тощо. Заявникам необхідно надати інформацію для ідентифікації особи, докази, що підтверджують факт збитків, та іншу необхідну інформацію, передбачену формою заяви. Наприклад, для заяв щодо майна, необхідно буде підтвердити право власності.
Подання заяви до Реєстру збитків є максимально спрощеним та доступним, тому допомога адвоката не є обов’язковою. Більшість заявників можуть самостійно подати заяви через портал Дія. Для тих, хто не має доступу до електронних пристроїв, опрацьовується можливість подання заяв через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Кожна заява проходить перевірку на відповідність критеріям прийнятності — вона має бути подана належним заявником, відповідати мандату Реєстру збитків та містити відповідні докази. Якщо заява не відповідає вимогам, Реєстр може зв’язатися з заявником для уточнення інформації або відмовити у її внесенні. Важливо зазначити, що Реєстр збитків охоплює період лише з 24 лютого 2022 року, оскільки наразі йде робота по досягненню консенсусу з міжнародними партнерами щодо відшкодування збитків, завданих з 2014 року.
Процес впровадження міжнародного компенсаційного механізму ще триває і потребує узгодження позицій багатьох країн та організацій. Розмір компенсацій буде встановлювати міжнародна комісія з розгляду заяв. Очікується, що договір про створення комісії буде підписано до кінця року, і за оптимістичним сценарієм, перші результати її роботи можна очікувати протягом наступних кількох років. Важливо розуміти, що це середньостроковий процес, який потребує часу. Проте, подання заяв до Реєстру збитків є вкрай важливим, оскільки саме кількість постраждалих демонструє міжнародним партнерам необхідність продовження роботи в цьому напрямі.
Україна наполягає на тому, що росія повинна відшкодувати завдані збитки, що є її моральним і міжнародно-правовим обов’язком. Основним джерелом наповнення компенсаційного фонду розглядаються заморожені російські активи. Незважаючи на отримання позики від країн G7 на суму 50 млрд доларів США за рахунок російських активів, Україна продовжує працювати з партнерами щодо переспрямування всіх заморожених активів рф для забезпечення компенсацій постраждалим внаслідок російської агресії.