Бізнес і неприбуткові організації активно надають благодійну допомогу у вигляді товарів, робіт і послуг. Для ПДВ‑обліку важливо розуміти, коли таке безоплатне постачання звільняється від оподаткування за п.п. 197.1.15 ПКУ, які вимоги до маркування благодійних товарів, як набувачі повинні вести облік отриманої допомоги та які ризики виникають у разі порушення правил (зокрема, продажу маркованих товарів).
Норма ПКУ: коли благодійна допомога без ПДВ
Відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з надання благодійної допомоги, зокрема:
- безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства;
- надання благодійної допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Ключові умови:
- постачання має бути безоплатним — без будь-якої грошової, матеріальної чи іншої компенсації;
- сторони та операції повинні відповідати вимогам законодавства про благодійну діяльність.
У разі недотримання умов п.п. 197.1.15 (неблагодійний статус, відсутність безоплатності, порушення цільового використання тощо) операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.
Окремо ПКУ встановлює, що не підлягають звільненню операції з благодійною допомогою у вигляді:
- підакцизних товарів (розд. VI ПКУ);
- цінних паперів (крім ендавментів, зазначених у розд. IV ПКУ);
- нематеріальних активів;
- товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
Тобто навіть при формальному оформленні «як благодійна допомога» такі операції залишаються об’єктом оподаткування ПДВ.
Маркування товарів благодійної допомоги
На товари, що надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст. 3 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються обов’язкові правила маркування:
- маркування здійснюється шляхом нанесення напису
«Благодійна допомога. Продаж заборонено»
на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню/внутрішню упаковку товару; - може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника;
- напис має бути нанесений так, щоб під час огляду упаковки або товару його було видно повністю і чітко.
Важливо:
- товари маркуються благодійниками, які надають таку допомогу;
- контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Якщо марковані товари, отримані з метою надання благодійної допомоги, поставляються за кошти чи інші види компенсації, то:
- такі товари та/або виручка за їх постачання підлягають вилученню у недобросовісного продавця й
- конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.
Тобто незаконний «перепродаж благодійної допомоги» тягне не лише податкові, а й фактичні фінансові втрати − конфіскацію.
Облік благодійної допомоги у юридичних осіб‑набувачів
Благодійна допомога може надаватися у вигляді: товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами‑набувачами за благодійними цілями (ст. 3 Закону про благодійну діяльність).
Після отримання пропозиції від благодійника щодо допомоги у вигляді товарів (її видів, розмірів тощо) юридична особа‑набувач:
- Визначає коло осіб‑одержувачів з урахуванням рекомендацій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
- Повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану допомогу.
Набувачі зобов’язані:
- вести бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги (товари, роботи, послуги);
- подавати звітність за формою, затвердженою центральним органом у сфері статистики, до контролюючих органів;
- для бухобліку користуватись чинним Планом рахунків та інструкцією, самостійно визначати порядок аналітичного обліку (відкривати відповідні субрахунки).
У річній фінансовій звітності юридичні особи‑набувачі:
- у балансі окремо відображають кошти, товари, роботи, послуги, отримані як благодійна допомога;
- у звіті про фінансові результати (прибутки та збитки) окремо показують вартісну величину отриманої благодійної допомоги;
- у додатках/коментарях до річної звітності надають пояснення до показників, пов’язаних із благодійною діяльністю.
Контроль за:
- отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади;
- цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади разом із контролюючими органами.
Практичні акценти та ризики
1. ПДВ‑звільнення не автоматичне: потрібно документально підтвердити, що:
- постачання є саме благодійною допомогою;
- отримувач має статус благодійної організації/набувача;
- відсутня будь‑яка компенсація;
- не йдеться про підакцизні товари, цінні папери, нематеріальні активи чи ресурси для госпдіяльності.
2. Маркування – обов’язок благодійника:
- відсутність належної позначки «Благодійна допомога. Продаж заборонено» потенційно може стати аргументом контролюючих органів про порушення режиму благодійної допомоги.
3. Продаж маркованих товарів = ризик конфіскації:
- як самих товарів, так і виручки;
- плюс можливі податкові наслідки (ПДВ, податок на прибуток/ПДФО) і репутаційні ризики.
4. Окремий облік у набувачів:
- благодійна допомога має бути чітко відокремлена в обліку й звітності;
- це зона підвищеної уваги при перевірках неприбуткових організацій та бюджетних установ.
5. Фіскальний підхід:
- у разі сумнівів щодо відповідності операцій умовам п.п. 197.1.15 ПКУ податкові органи, як правило, схиляються до оподаткування на загальних підставах;
- доцільно мати повний пакет первинних і підтверджуючих документів (договори, акти приймання‑передачі, рішення органів управління, внутрішні положення, листи органів влади тощо).
Для бухгалтерів і юристів благодійних організацій та їх контрагентів ключове – формально й по суті відповідати вимогам як ПКУ, так і спеціального закону про благодійну діяльність. Це мінімізує ризик втрати пільги з ПДВ та претензій щодо нецільового використання благодійної допомоги.