Майже 70% українських ветеранів хотіли б зайнятися підприємницькою діяльністю і більше ніж половина потребує матеріальної підтримки. При цьому переважна більшість вважає, що держава не виконує своїх зобовʼязань перед ветеранами і виправити це можна лише забезпечивши перехід від пожиттєвого утримання до створення умов економічної активності.
Про це повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, коментуючи результати шостого опитування Українського ветеранського фонду на тему потреб ветеранів і ветеранок.
За її словами, нова ветеранська політика має забезпечити перехід від сформованих ще за часів СРСР стандартів пожиттєвого утримання ветеранів у бік сучасних стандартів НАТО. Одним з яких є підтримка всебічної реабілітації ветеранів – фізичної та ментальної, а за нею і забезпечення їх економічної активності.
«Ветеран – рівноправний член українського суспільства, який повинен мати можливість реалізувати себе у власній справі чи кар’єрі, це людина, яка платить податки, створює робочі місця. Попередні дослідження свідчать, щонайменше 50% ветеранів до мобілізації мали офіційне працевлаштування. Тому важливо, щоб більша їх частина після повернення у мирне життя змогла знайти роботу: отримати цивільну спеціальність, яка відповідає потребам ринку праці, взяти участь у програмах заохочення підприємництва», – наголосила Шуляк.
Вона додала, що на питання щодо бажання зайнятися власною справою, підприємництвом 68,8% опитуваних відповіли позитивно, 9,9% обрало варіант «Мені краще бути найманим працівником», 9,4% зазначили, що вже мають власну справу. Не хотіли б займатися власною справою тільки 7,9% респонтів.
При цьому Шуляк повідомила, що нині у парламенті очікують на ухвалення у другому читанні законопроєкту про ветеранське підприємництво – № 10258. Після цього кількість бізнесів на ринку соціального підприємництва може зрости щонайменше на третину. Цьому сприятимуть податкові стимули для ветеранів, які передбачені у законопроєкті, запровадження податкових канікул, компенсація ставок за кредитами.
«Ми бачимо запит від суспільства і ветеранської спільноти на те, щоб допомога держави у цьому напрямку зосереджувалась на якісній інтеграції ветеранів до повноцінного цивільного життя. Оскільки з суто матеріальним забезпеченням держава не справляється. Так, майже 60% опитаних ветеранів зазначили, що потребують матеріальної підтримки, але 43% опитаних відповіли, що не задоволені тим, як держава її здійснює або взагалі відмовляє у цій послузі. Тож наша задача – не утримання ветеранів, а створення умов, щоб вони його не потребували», – підкреслила голова партії «Слуга Народу».
На другому місці у переліку послуг – медицина -12,8% і 8,7% психологічна підтримка. Але саме медичними послугами ветерани і ветеранки незадоволені найбільше, про це повідомили майже 47% опитаних.
«Щодо загальної оцінки якості виконання державою своїх зобовʼязань перед ветеранами – вона негативна. 53% опитаних відповіли, що держава скоріше не виконує своїх обов’язків, а 26,9% зазначили, що зовсім не виконує. Тільки 1% опитаних вважає, що держава цілком і повністю виконує. Це катастрофічні показники, які має виправити створення і реалізація нової ветеранської політики. Вона на сьогодні має бути у топі пріоритетів держави», – резюмувала Олена Шуляк.