Допомога по тимчасовій непрацездатності є важливим елементом системи соціального захисту, адже саме вона забезпечує застрахованим особам часткове відшкодування втраченої заробітної плати у період хвороби. Правові підстави для її нарахування та отримання визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).
Наслідки порушення режиму лікування
Частина друга статті 16 Закону № 1105 прямо передбачає: якщо застрахована особа, перебуваючи на лікарняному, не дотримується режиму лікування, встановленого лікарем, її право на отримання допомоги припиняється. Виплата зупиняється з дня допущення порушення і на той період, який визначить орган, що призначає допомогу.
Тобто сам факт недотримання режиму ще не означає автоматичного анулювання лікарняних. Важливою є офіційна фіксація порушення та рішення страхувальника.
Яка інформація є підставою для припинення виплат?
Підставою для позбавлення права на допомогу є відмітка лікуючого лікаря про факт порушення режиму. Вона вноситься:
• у електронний листок непрацездатності, або
• у паперовий лікарняний, якщо він видавався.
Без такої відмітки роботодавець не має підстав для зменшення чи відмови у виплатах, навіть якщо порушення відбулося фактично.
Види порушень режиму
Законодавство та медичні протоколи визначають низку дій, які розцінюються як порушення встановленого режиму лікування. Серед них:
• відмова від огляду експертною командою з оцінки повсякденного функціонування особи (МСЕК);
• невиконання рекомендацій лікаря, зазначених у медичній документації;
• самовільне залишення лікувально-профілактичного закладу;
• неявка або запізнення на плановий прийом до лікуючого лікаря;
• перебування у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння під час непрацездатності;
• відмова від госпіталізації, якщо така була медично обґрунтована.
Ці порушення можуть вплинути як на часткову, так і на повну відмову у виплаті допомоги — залежно від рішення страхувальника.
Хто ухвалює рішення про позбавлення виплати?
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 1105, рішення щодо призначення або відмови у призначенні допомоги приймає:
- Страхувальник (роботодавець)
або
- уповноважена ним особа
Роботодавець зобов’язаний:
• контролювати правильність обчислення лікарняних;
• слідкувати за дотриманням строків нарахування та виплати;
• розглядати документи, що підтверджують непрацездатність;
• ухвалювати рішення про відмову, призупинення або часткове обмеження страхових виплат у разі порушення режиму лікування.
Тобто лікар лише фіксує факт порушення, а остаточне рішення — повністю або частково припинити виплати — ухвалює роботодавець.
Підсумок
• Режим лікування є обов’язковим для виконання працівником на лікарняному.
• Лікар фіксує факт порушення у лікарняному листку.
• Роботодавець визначає, чи позбавляти працівника допомоги та на який строк.
• Порушення режиму може значно вплинути на обсяг виплат або позбавити права на допомогу повністю.