26 березня 2025 року відбулися слухання в Комітеті з питань економічного розвитку на тему: «Пріоритети та виклики діяльності малого та середнього бізнесу у 2025 році». Слухання об’єднали представників влади, бізнесу та експертної спільноти для обговорення нагальних питань розвитку малого та середнього підприємництва в Україні.
Від Верховної Ради України були присутні голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, секретар Комітету Ярослав Рущишин, заступник голови Комітету Дмитро Кисилевський, голова підкомітету Ігор Марчук, представниця Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко. Також у заході взяли участь Андрій Телюпа, заступник Міністра економіки України, бізнес-омбудсмен України Роман Ващук, в.о. заступника Голови ДПС України Сергій Лисеюк та керівники провідних бізнес-асоціацій МСБ з різних регіонів України.
Модератором заходу виступив Олег Гетман — координатор експертних груп Економічної експертної платформи.
У вступному слові Дмитро Наталуха підкреслив критичну роль малого та середнього бізнесу в економіці України:
«Малий і середній бізнес — це 90% всього бізнесу і 72% реалізації продукції в Україні. В період війни він став основою структури української економіки.»
Він також зазначив, що збереження режиму безмитної торгівлі між Україною та країнами Євросоюзу є пріоритетним напрямком діяльності Комітету.
Серед ключових проблем бізнесу були відзначені: воєнна небезпека, брак робочої сили, зростання вартості сировини, зниження попиту на товари та послуги, низький рівень життя та ВВП. За словами Дмитра Наталухи, у 2024 році 260 тисяч ФОПів забезпечували робочі місця 673 тисячам осіб, що на 13% менше порівняно з довоєнним періодом.
Ігор Марчук акцентував увагу на необхідності модернізації спрощеної системи оподаткування та відсутності якісної статистики щодо кількості реальних підприємців.
«Сектор малого і мікробізнесу забезпечує 80% робочих місць населення, але ми не маємо точної інформації, яка визначає реальну кількість підприємців», — зазначив він.
Дмитро Кисилевський наголосив на необхідності створення умов для виробництва товарів з високою доданою вартістю. Він окреслив чинні програми підтримки, серед яких: стимулювання системи закупівель, часткова компенсація вартості товарів, Національний кешбек, гранти на розвиток переробної промисловості, програма кредитів «5-7-9» та індустріальні парки.
Андрій Телюпа відзначив, що основна проблема української податкової системи — не спрощена система, а складність загальної системи оподаткування. На його думку, спочатку треба максимально спростити адміністрування на загальній системі, і тільки тоді можна говорити про рівні умови. Щодо програми Нацкешбеку, він повідомив про участь 1770 виробників та збільшення продажів українських товарів на 9%.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук підкреслив, що найбільше скарг надходить від платників податків щодо блокування податкових накладних, але висловив надію на покращення ситуації з огляду на зміни, які вносить нове керівництво ДПС у роботу податкових органів.
Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна у своєму виступі зосередився на питанні довіри бізнесу до податкових органів. Він розпочав із посилання на Глобальне опитування щодо оцінки діяльності ДПС платниками податків, яке у 2024 році проводив Світовий банк. Економіст наголосив на важливості дослідження, адже воно згадується в кількох меморандумах МВФ як джерело для визначення ключових проблем податкового адміністрування та як основу для перегляду Національної стратегії доходу.
Дмитро Боярчук звернув увагу на те, що результати опитування Світового банку були досить тихо оприлюднені податковою службою 31 грудня — просто розміщені на сайті. При цьому він охарактеризував дані як “розгромні” для якості податкової системи України.
Експерт також повідомив, що CASE Україна проводила паралельне опитування, що підтвердило проблеми з довірою до фіскальних органів. Він продемонстрував результати дослідження, які свідчать про вкрай низький рівень довіри бізнесу до податкової та митної служб.
Д.Боярчук зазначив, що Уряд, зокрема Міністерство фінансів — зобов’язався в меморандумі з МВФ та Національній стратегії доходів переглядати податкову та митну політику на основі результатів цього опитування. За його словами, вся концепція Національної стратегії доходів базується на довірі до фіскальних органів, якої фактично не існує.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців наголосив на важливій проблемі — відсутності чітких критеріїв трудових відносин, через що перевіряючи органи ухвалюють рішення на власний розсуд. Борис запропонував законодавче впровадження чітких критеріїв трудових відносин для боротьби з фіктивною самозайнятістю. Він представив результати аналізу міжнародного досвіду, який свідчить про те, що такі законодавчі заходи успішно застосовуються в трудовому праві багатьох країн, доцільним є застосувати успішний світовий досвід і в Україні.
Денис Парамонов, Асоціація м’ясної галузі — висловив занепокоєння щодо дискримінаційних положень програми «Кешбек на українське». Бізнес спільнота вважає несправедливим, що ФОПи, які готові виконувати умови програми — вести облік і продавати через РРО, не можуть стати її учасниками.
Такі норми викривляють конкуренцію, надають переваги одним суб’єктам господарювання перед іншим — про що бізнес спільнота зазначила у спільному зверненні всіх асоціацій УРБ.
Олексій Іванкін, керівник OpenDataBot підсвітив питання важливості відкритих державних даних для бізнесу. Він зазначив, що після повномасштабного вторгнення податкова служба закрила свої реєстри, що ускладнює автоматизацію бізнес-процесів. На його думку, відновлення доступу до документів, зокрема реєстру платників ПДВ, потребує мінімальних зусиль, але суттєво спростить роботу бізнесу.
Мирослав Лаба, фахівець Економічної експертної платформи, зосередився на аналізі стану реалізації Стратегії розвитку малого і середнього бізнесу до 2027 року. Експерт виділив кілька проблемних питань, що потребують особливої уваги. Насамперед це відсутність обіцяного незалежного щорічного дослідження щодо навантаження на МСБ, яке мало бути реалізоване спільними зусиллями Державної регуляторної служби й Міністерства економіки.
Також є проблеми, що перебувають у процесі реалізації, але потребують прискорення: запровадження діяльності самозайнятих осіб, доступ малого бізнесу до публічних закупівель та скасування обов’язкових актів виконаних робіт.
Особливу увагу М. Лаба приділив проблемі блокування податкових накладних (СМКОР). Це проблема №1 у взаємодії бізнесу з держорганами, згідно з дослідженням BRDO. СМКОР створює значні проблеми для бізнесу, особливо для новостворених підприємств, які стикаються з регулярним блокуванням через відсутність податкової історії.
Надія Бедричук, керівник Асоціації прямого продажу порушила тему бронювання співробітників для малого бізнесу. На відміну від середнього і великого бізнесу — малий бізнес не має можливостей забезпечити збереження своїх працівників. Вона закликала розробити критерії бронювання для ФОПів, аби забезпечити стабільну роботу малого бізнесу в умовах війни.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради запропонував спрощений механізм бронювання для аграріїв. Його пропозиція полягає в тому, щоб дозволити бронювати одну людину на 100 гектарів землі. За його словами, такий підхід хоч і не закриває повністю потреби аграріїв, але надасть певну стабільність фермерам під час польових робіт.
В’ячеслав Черняховський, голова Асоціації страхового бізнесу критично висловився щодо намірів створити нову державну агенцію зі страхування воєнних ризиків. Він вважає недоцільним вкладення 8 мільярдів гривень бюджетних коштів у нову структуру. Натомість гроші раціональніше використати на вже створену експортно-кредитну агенцію для страхування і перестрахування воєнних ризиків приватними страховими компаніями.
Христина Венгриняк, керівниця Асоціації Software Ukraine висловилась щодо діяльності комунальних підприємств та прозорості державних закупівель. Вона звернула увагу на поширену практику, коли державне замовлення виконується комунальним підприємством, яке є афілійованим з замовником. Це вбиває конкуренцію та створює корупційні ризики.
Єфрем Лащук, фахівець Економічної експертної платформи представив результати дослідження податкових пільг в Україні. За даними аналітиків, в країні існує 224 різних податкових пільг, через які державний бюджет щороку недоотримує 155 мільярдів гривень.
Особливу увагу він приділив звільненню від ПДВ товарів з іноземних маркетплейсів. Ця пільга не лише позбавляє бюджет 17 мільярдів гривень щороку, але й серйозно викривлює конкуренцію, створюючи нерівні умови для українських та іноземних продавців. Є.Лащук запропонував запровадити європейську модель One-Stop Shop, за якою ПДВ сплачує безпосередньо маркетплейс.
Ця модель передбачається законопроєктами №12429 і №12430, які він закликав підтримати. Експерт також рекомендував якнайшвидше імплементувати Закон №3977 щодо перезавантаження митної служби та запровадити якісні KPI податкової та митної служб задля підвищення ефективності їхньої роботи.
Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців закликав запровадити спеціальні економічні режими для прифронтових регіонів. За його словами, території, які знаходяться на вістрі оборони — потребують особливих умов — зниження податків на землю, нерухомість, ПДФО, ЄСВ та повернення військового збору до попереднього рівня для підтримки місцевого бізнесу.
Богдан Мосонов, голова Асоціації 4Бізнес розповів про підприємництво в Сумській області, де щодня 14-16 годин тривають повітряні тривоги. Він запропонував низку заходів: повернути ініціативу ЄП 2%, яка діяла на початку війни; знизити ставки ЄСВ, ПДФО, земельного податку та врегулювати оподаткування міжнародних грантів, які наразі обкладаються 18% податком і 5% військовим збором.
Анатолій Долинний, президент Української федерації індустрії безпеки наголосив на падінні інноваційності української економіки. За його словами, Україна з 2020 по 2024 рік опустилася в Global Innovation Index з 45 на 60 місце, що свідчить про спрощення економіки та зменшення виробництва складної продукції. Для покращення ситуації він пропонує збільшити державне фінансування екосистеми інновацій на 15 мільярдів гривень щорічно.
Людмила Патіюк, керівниця Асоціації Мікробізнес Волині підтвердила недовіру мікробізнесу до податкових органів. Вона зазначила, що підприємці часто не звертаються до органів влади, бо не бачать перспектив. Патіюк закликала частіше залучати представників МСБ до розробки концепцій, законопроектів та стратегій. Людмила також закликала депутатів якнайшвидше прийняти ПЗУ №13108 для спрощення звітності малого бізнесу.
Галина Васильченко підняла два важливі питання:
- Щодо необхідності прийняття законопроєкту №13108, який скасовує щомісячну звітність по ЄСВ, ПДФО та військовому збору для юросіб і ФОПів, які мають найманих працівників, і повертає щоквартальну звітність.
- Щодо законопроєкту №12436 про державний ринковий нагляд, який днями був проголосований за основу. Цей новий законопроєкт передбачає додаткові регуляції та значні штрафи для бізнесу. Євроінтеграційні закони дуже важливі, але крім копіювання директив, потрібно захищати національні інтереси українського бізнесу. Зокрема відстоювати відповідні перехідні періоди. І такі можливості у нашої переговорної делегації є. Важливо, щоб до другого читання закон доопрацювали належним чином в інтересах підприємців.
Відповідаючи на питання та пропозиції Ярослав Рущишин зазначив, що переважна більшість пропозицій є важливими та актуальними, результати досліджень та аргументи мають лягати в основу конкретних законодавчих ініціатив, які Парламент може розглянути. Ярослав наголосив, що Комітет з питань економічного розвитку готовий до конструктивної роботи по реалізації ключових для МСБ проєктів.
Учасники зустрічі досягли спільної думки щодо більшості обговорених питань та домовились про спільне напрацювання відповідних нормативно-правових актів. Комітетські слухання відбулися у форматі конструктивного діалогу, всі учасники мали можливість висловити свою думку та отримати відповіді від представників державної влади.