Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку зокрема:
- з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Таким чином, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, у тому числі у зв’язку з гарантійною заміною попередньо ввезених товарів, платник податку здіснює сплату ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, та на дату такої сплати відносить суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій незалежно від того, почали такі товари використовуватися в оподатковуваних операціях платника податків чи ні.
Крім того, оскільки при гарантійній заміні неякісний товар повертається продавцю, при цьому кошти покупцю не повертаються, а зараховуються в рахунок постачання (заміни) іншого (аналогічного) товару (тобто набувають статус оплати за інший аналогічний товар), то на дату повернення неякісного товару постачальник повинен скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такого товару, та скласти нову податкову накладну.
Що важливо пам’ятати платнику?
1. Імпорт = ПЗ з ПДВ на дату МД і ПК на дату сплати
– як по звичайному ввезенню, так і при гарантійній заміні.
2. Право на ПК за імпортом не залежить від використання товарів
– його можна реалізувати у звітному періоді сплати ПДВ за МД, навіть якщо товар «лежить на складі».
3. При гарантійній заміні:
- повернення неякісного товару + зарахування коштів в оплату нового =
- РК на зменшення ПЗ по старій ПН;
- нова ПН на нове постачання.
4. Документальне підтвердження критичне
– договори, видаткові, акти повернення/заміни, митні декларації й коректне відображення в ПН/РК мають підтверджувати, що:
- старий товар фактично повернуто;
- оплата не повернена, а зарахована за новий товар.
Такий підхід дозволяє коректно сформувати як імпортний ПК, так і ПДВ‑зобов’язання при гарантійній заміні,