Стаж ФОПам не зараховувався не «автоматично», а з цілком конкретних правових причин. Ключові з них такі:
1. До 2004 року — інші правила обліку стажу
До 1 січня 2004 року в Україні не існувало персоніфікованого обліку страхових внесків.
Стаж обчислювався не за фактом діяльності, а за сплатою внесків до Пенсійного фонду.
Якщо ФОП:
• працював на патенті,
• був на фіксованому податку,
• або сплачував податки без пенсійного внеску,
— страхового стажу не виникало, навіть якщо діяльність реально здійснювалась.
2. Відсутність або неповна сплата внесків
Страховий стаж = сплачені внески, а не статус ФОП.
Тому стаж не зараховувався, якщо:
• внески не сплачувалися взагалі;
• сплачувались менше мінімального страхового внеску;
• були перерви у сплаті (навіть за наявності реєстрації ФОП).
3. Фіксований податок ≠ пенсійний внесок
Поширена помилка минулих років:
«Я платив фіксований податок — значить, стаж мав бути».
Насправді:
• фіксований податок не завжди включав внесок до Пенсійного фонду;
• або включав його частково, що не давало повного місяця стажу.
4. Після 2004 року — стаж тільки через внески
З 2004 року стаж обліковується за даними персоніфікованого обліку.
Після запровадження ЄСВ:
• місяць зараховується до стажу лише за умови сплати мінімального ЄСВ;
• якщо сплачено менше — стаж або не зараховується, або зараховується пропорційно (у визначених випадках).
5. Статус ФОП ≠ автоматичний стаж
Навіть сьогодні:
• реєстрація ФОП без сплати ЄСВ → 0 місяців стажу;
• діяльність без доходу не звільняє від наслідків несплати внесків.
Висновок
Стаж ФОПам не зараховувався не через «несправедливість», а тому що:
• не було сплати пенсійних/страхових внесків;
• діяли інші правила до 2004 року;
• фіксований податок не гарантував стажу.