Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 1, ст. 5) дозволяє фізичним особам – підприємцям здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (експорт/імпорт товарів, послуг тощо) за умови реєстрації як ФОП.
Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 розд. XIV ПКУ. Для другої групи єдиного податку п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлює, що ФОП такої групи може здійснювати господарську діяльність з:
- надання послуг (у т.ч. побутових) платникам єдиного податку та/або населенню;
- виробництва та/або продажу товарів;
- діяльності у сфері ресторанного господарства,
за умови дотримання критеріїв щодо чисельності працівників та граничного обсягу доходу.
Поняття «населення» вживається у загальному значенні як сукупність осіб, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції (у тому числі громадяни, іноземці, особи без громадянства, які тривалий час живуть у цій державі).
З огляду на те, що ФОП‑єдинник другої групи має право надавати послуги лише платникам єдиного податку та/або населенню України, такий ФОП не може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з надання послуг:
- нерезидентам та / або фізичним особам (громадянам України), які тривалий час проживають за межами території України, та отримувати за такі послуги оплату у валюті.
Водночас платники єдиного податку другої групи можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з продажу товарів (експорт товарів) за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ до перебування на спрощеній системі. Якщо ж ФОП планує системно надавати послуги іноземцям або громадянам України, які постійно проживають за кордоном, із отриманням валютної виручки, доцільно розглядати перехід на третю групу ЄП або загальну систему.