Третина підприємців ринку роздрібної торгівлі ювелірними виробами звітує про такий обсяг, який навіть не покриває базові витрати бізнесу. Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, яка взяла участь у спільній зустрічі Директора БЕБ Олександра Цивінського, Голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнери, фахівців ДПС, Нацбанку з представниками ювелірного ринку.
Проблеми, з яким стикаються підприємці галузі, в переважній більшості, як у всіх – постійні обстріли, брак електроенергії, нестача персоналу. Додається ще постійне зростання цін на сировину, нерівна конкуренція, велика частка імпортних виробів, які витісняють українських виробників.
«Ми зацікавлені працювати в білу і спати спокійно», – почули від одного з представників сфери під час заходу. Про те, що ринок роздрібної торгівлі ювелірними виробами поступово виходить з тіні говорять і цифри. Покращується ситуація з видачею чеків. На початку березня 2026 року у різних регіонах України ДПС провела понад 30 контрольних закупівель ювелірних виробів. У 80 % випадків – фіскальні чеки видали.
«Звичайно, покращувати ситуацію є куди, але більшість підприємців все ж таки працюють у правовому полі та дотримуються вимог законодавства щодо застосування РРО/ПРРО», – додала в. о. Голови ДПС.
Загалом на сьогодні на ринку роздрібної торгівлі ювелірними виробами працюють понад 2,1 тис. суб’єктів господарювання, із них 95 % – ФОП на спрощеній системі оподаткування.
«Попри певний позитив, аналіз ДПС показав, що частина суб’єктів господарювання декларує дуже низькі обороти. Торік третина підприємців звітувала про виторги до 100 тис. грн на місяць. Але на практиці це навіть не покриває базові витрати бізнесу – оплату праці, оренду приміщень, закупівлю товару та податки. Тому, вочевидь є заниження обсягів реалізації та неповне проведення операцій через РРО/ПРРО», – розповіла Леся Карнаух.
Торік у сфері торгівлі ювелірними виробами проведено 254 фактичні перевірки. Штрафи склали – 91 млн грн, виявили 10 випадків використання незадекларованої праці.
Рівень оплати праці – ще одне болюче питання. Зарплата, яку декларують – 8 – 9 тис. грн. Фактично ж, як показує аналіз, пропонують зарплату в 2 – 3 рази більшу.
Наступна історія – застосування схем «дроблення бізнесу». Так, наприклад, під час перевірки одного з ювелірних брендів встановлено, що він у своїй роботі використовував 18 ФОП.
«Проблеми є. Це визнають і представники сфери. Вирішити їх допоможе постійний системний діалог. І закривати очі на порушення, тим більше толерувати їх, ми не збираємося. Зустрічі стануть регулярними, щоб напрацювати спільну дорожню карту з детінізації сфери», – додала Леся Карнаух.