Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою ст. 546 ЦКУ виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
При цьому, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦКУ).
Після виконання поручителем зобов’язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов’язок боржника.
До поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ч. 1 та 2ст. 556 ЦКУ).
Таким чином, у разі якщо відповідно до договору поруки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто відбувається заміна кредитора, то доходу у розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у нового кредитора не виникає.
Разом з тим, кредитор – це, зокрема фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника (п.п. 14.1.95 ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п. 162.1якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент.
Згідно з п.п. 163.1.1ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 %, визначену ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридична особа (боржник) сплачує кошти фізичній особі (поручителю), яка виконала перед кредитором (банком) обов’язок боржника за договором поруки, то суми сплачених коштів оподатковуються податком на доходи фізичних осіб як інший дохід на загальних підставах.