Чи існують позасудові інструменти стягнення аліментів?
Законодавство України передбачає можливість врегулювання питання стягнення аліментів у позасудовому порядку на підставі домовленості між батьками.
Згідно зі ст. 189 Сімейного кодексу України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується та може містити умову про:
- виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
- виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
- погашення заборгованості за минулий час тощо.
Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо.
Умови щодо розміру та строків виплати аліментів є особливо важливими, вони мають бути чітко прописаними. Відсутність хоча б однієї є підставою для визнання договору неукладеним.
Якщо боржник не виконує укладений у нотаріуса договір про сплату аліментів, які подальші дії?
У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Це є законодавчим способом «швидкого реагування» на порушення прав дітей, їх не належне матеріальне забезпечення.
Для отримання виконавчого напису необхідно звертатись до нотаріуса, який посвідчував договір на утримання дітей, однак і звернення до будь-якого іншого нотаріуса не заборонено законом.
Виконавчий напис на договорі про сплату аліментів на дитину може стосуватися лише стягнення простроченої заборгованості, тобто тих платежів, щодо яких сплинув строк їх оплати.
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій повинні бути зазначені:
- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;
- дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи;
- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для юридичної особи;
- строк, за який має провадитися стягнення;
- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
До заяви стягувача додаються:
- оригінал нотаріально посвідченого договору про виплату аліментів;
- документ, що підтверджує прострочення виконання зобов’язання боржником. Таким документом може бути письмова вимога про оплату аліментного боргу із підтвердженням отримання цієї вимоги (розписка боржника про отримання або повідомлення про вручення поштового відправлення).
На підставі ст.196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини неплатника, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Однак нотаріус уповноважений здійснювати виконавчий напис про стягнення пені тільки в тому випадку, якщо таке положення передбачено договором.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
У свою чергу, боржник може оскаржити таку нотаріальну дію шляхом подання позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Як показує судова практика, найбільш частою підставою для подання та задоволення такого позову є недотримання вимоги про безспірність заборгованості. Тобто між сторонами є спір про розмір і/або строки заборгованості по аліментах, відсутнє підтвердження відправки та / або отримання боржником вимоги про погашення заборгованості, закінчення строків давності та ін.
З виконавчим написом нотаріуса можна звернутися до виконавчої служби про стягнення заборгованості по аліментних платежах. При цьому виконавчий напис повинен відповідати вимогам, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Які бувають способи стягнення аліментів у судовому порядку і чим вони відрізняються??
Найбільш поширеним способом захисту права дітей на аліменти є судовий. Існує наказове та позовне провадження для отримання виконавчого документа про стягнення аліментів.
Судовий наказ – найшвидший спосіб стягнення аліментів. Справу про його видачу розглядає суд на підставі доданих до заяви документів, без виклику сторін на засідання. Видача відбувається протягом 5 днів з дня отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника. За судовим наказом аліменти можна стягнути лише у чітко визначених розмірах.
Особа може заявити про стягнення аліментів у розмірі:
- на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку;
- у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судовий наказ набирає законної сили у день його видачі та має силу виконавчого документа, тобто підлягає примусовому виконанню без видачі виконавчого листа. Ще однією перевагою судового наказу є те, що він не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Якщо Ви бажаєте стягнути аліменти у більшому розмірі, ніж дозволяє стягнення у наказовому провадженні, або ще існує вимога, пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, то необхідно звертатись до суду з позовною заявою, тоді розгляд справи буде відбуватись у порядку позовного провадження.
Сума аліментів, що може бути присуджена дитині в порядку позовного провадження, не передбачає визначення максимально граничного розміру аліментів на дитину. За рішенням суду кошти на утримання дитини можуть стягуватись у частці від доходу відповідача (1/4, 1/3, 1/2) або у твердій грошовій сумі (2000 грн, 3000 грн) щомісяця на дитину.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо не було подано апеляційної скарги. Для виконання рішення суду видається виконавчий лист, з яким доведеться звернутись до виконавчої служби.
Чи можливе виконання виконавчого документа про стягнення періодичних платежів без участі виконавчої служби?
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено добровільне виконання виконавчих документів про стягнення аліментів. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Підприємство, на якому працює боржник, за заявою стягувача зобов’язане здійснювати відрахування із його доходу у розмірі, визначеному виконавчим документом, а у разі наявності заборгованості – із заробітної плати боржника після утримання податку щомісячно може бути утримано 50%.
У разі, якщо є заборгованість за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів або боржник заперечує її розмір, то стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання до виконавчої служби.
За інформацією начальниці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ірини СВИСТУН.