Скло – найбільш дефіцитний матеріал, необхідний для відбудови. Через високу вартість запуску потужностей з його виробництва, процеси з відновлення зможуть відбуватись переважно за рахунок імпортної продукції, що призведе до подальшого зростання вартості вікон і не сприятиме зростанню ВВП країни.
Про це під час Конференції TeamWIN: Дні Вікна і Скла в Україні 2024 повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
За її словами, майже 90% необхідних для відбудови будівельних матеріалів можуть забезпечити саме вітчизняні виробники. Це у свою чергу дозволить Україні сформувати додану вартість на суму в майже 30 млрд дол. Виключення становить лише скло, виробництво якого через війну майже припинилося.
«У нас є значні запаси якісного піску для виробництва скла, але майже відсутні потужності для цього. Це один з багатьох наслідків війни. Зокрема, ще у 2014 році було знищено Лисичанський склозавод і закрився Костянтинівський. Як наслідок – ми дуже залежні від імпорту. А це своєю чергою призводить до здорожчання вартості вікон. Так, через зростання цін на імпортоване скло вікна вже подорожали на 50%», – констатувала Шуляк.
При цьому парламентарка наголосила, що прогнозована потреба скла для процесів з відбудови складає наразі майже 42 тис. кв метрів, а ринок вікон, «простимульований» відбудовою, може зрости до 200%. Однак локальні виробники від цього не виграють, а програють, оскільки працювати доведеться з імпортним склом», – наголосила вона.
За її оцінками, вартість інвестицій у запуск заводу з виробництва скла наразі у межах 100 млн дол. І для світових лідерів – на відміну від вітчизняних інвесторів, це не проблема. З іншого боку, це, на думку Шуляк, хоч і має свої переваги і перспективи, але не для всіх.
«Щодо будівництва заводів з виробництва скла ми вже бачимо зацікавленість таких світових лідерів виробництва скла як Pilkington, Glaverbel, Guardian Industries, Asahi Glass і Saint-Gobain у зв’язку з втратою постачань з Росії. Водночас, українським компаніям цей сегмент хоч і цікавий, однак їх включенню у нього заважає багато факторів – обмеженість оборотних коштів, дефіцит працівників, незрозумілі правила бронювання, дефіцит електрозабезпечення, тощо. Тож очевидно, що на цьому ринку у перспективі можуть бути дуже значні і бурхливі зміни», – підсумувала Олена Шуляк.