Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за минулі звітні (податкові) періоди, та чи необхідно подавати разом з уточнюючою Декларацією додатки (у т. ч. фінансову звітність), які не підлягають виправленню?
Податкові органи роз’яснили порядок самостійного виправлення помилок у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств та перелік додатків, які потрібно подати разом з уточнюючою декларацією.
Йдеться про два варіанти виправлення:
- через додаток ВП у декларації за наступний період;
- через уточнюючу декларацію за період помилки.
Два способи самостійного виправлення (ст. 50 ПКУ)
За п. 50.1 ПКУ платник, який виявив помилку у раніше поданій декларації з прибутку, може:
1. Подати уточнюючу декларацію за той період, де допущено помилку,
– за формою, чинною на момент подання уточнення.
2. Не подавати уточнюючу, а відкоригувати показники:
- у звітній / звітній новій декларації за наступний податковий період, через додаток ВП.
Обмеження: під час документальної планової/позапланової перевірки (п. 50.2 ПКУ) подавати уточнюючі декларації за період перевірки не можна, за винятком окремих випадків, прямо передбачених ПКУ.
Виправлення через додаток ВП у наступній декларації
Якщо помилки виявлені і виправляються у декларації за наступний період, платник подає звітну або звітну нову декларацію та заповнює додаток ВП.
У додатку ВП:
- таблиця 1 — правильні показники основної декларації за період, що уточнюється (рядки 1–28, 42);
- таблиця 2 — результати виправлення помилок (суми збільшення/зменшення зобов’язань, штрафу, пені), які переносяться до рядків 29–32, 34–36, 38–40 декларації;
- таблиця 3 — відмітки щодо фінансової звітності за період, що уточнюється.
Розраховані у ВП суми:
- збільшення/зменшення податкового зобов’язання;
- пеня;
- штраф (якщо застосовується)
переносяться до розділу «Виправлення помилок» декларації.
Виправлення через уточнюючу декларацію
Якщо платник обирає уточнюючу декларацію, то:
- у полі 1 шапки проставляється позначка «уточнююча»;
- у полі 3 шапки вказується звітний період, який уточнюється;
- додаток ВП не подається.
Уточнююча декларація заповнюється одразу з правильними значеннями:
- доходів;
- фінансового результату до оподаткування;
- різниць за ПКУ;
- об’єкта оподаткування та податкового зобов’язання.
Далі:
- на підставі порівняння податкового зобов’язання уточнюючої декларації та декларації, що уточнюється,
- визначаються суми:
- збільшення/зменшення податкового зобов’язання;
- пені;
- штрафу,
і ці суми відображаються в розділі «Виправлення помилок» декларації (рядки 29–30, 32–33, 34, 36–37, 38, 40–41).
Тимчасове звільнення від штрафів і пені під час воєнного стану
За п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ:
- з 01.08.2023 р. і до припинення/скасування воєнного стану
- у разі самостійного виправлення помилок (із дотриманням ст. 50 ПКУ),
які призвели до заниження податкового зобов’язання, - платник звільняється від нарахування та сплати штрафів за п. 50.1 ПКУ і пені.
Тобто, якщо помилки виявлені й виправляються самостійно в цей період —
фінансове навантаження істотно легше: донараховується лише податок.
Чи потрібно подавати всі додатки до уточнюючої декларації?
Податківці чітко зазначили:
У разі подання платником податку уточнюючої Декларації до такої Декларації мають бути подані усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків Декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків Декларації із зазначенням інформації про подані додатки у таблиці «Наявність додатків» Декларації.
Тобто:
- якщо в періоді, який уточнюється, за рядками декларації повинні були бути додатки (РІ, АМ, ПН, ЦП тощо) —
їх треба долучити до уточнюючої декларації повторно,
навіть якщо саме в цих додатках помилок не було.
Інформація про всі подані додатки відображається у таблиці «Наявність додатків» уточнюючої декларації.
Фінансова звітність: коли додавати до уточнюючої?
Особливий підхід до фінансової звітності:
- фінзвітність за період, що уточнюється, подається до уточнюючої декларації лише тоді, коли виправляються показники саме цієї фінзвітності і коли зміни у фінзвітності вплинули на податкові показники.
Якщо помилка тільки в декларації (наприклад, технічні неточності перенесення з фінзвітності, арифметичні помилки, неправильне застосування різниць), а фінансова звітність не змінюється, – повторно її до уточнюючої подавати не потрібно.
Окремий випадок: якщо після оприлюднення річної фінзвітності з аудиторським звітом її показники були змінені і це вплинуло на раніше подану річну декларацію з прибутку — платник, на якого поширюється вимога оприлюднення фінзвітності, має подати уточнюючий розрахунок до річної декларації не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Що з наступною декларацією після виправлення?
У декларації за наступний звітний період:
- показники відображаються з урахуванням проведених виправлень, тобто базою для подальших періодів стають уже уточнені значення.
Це важливо для:
- перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування;
- розрахунку авансових платежів (якщо застосовні);
- відображення «стартових» залишків у додатках.
Висновки для бухгалтера
1. Спосіб виправлення:
- через додаток ВП — у наступній декларації;
- або через уточнюючу декларацію — за сам період помилки.
2. Період воєнного стану: самовиправлення занижених зобов’язань — без штрафів і пені, якщо дотримано ст. 50 ПКУ.
3. Уточнююча декларація = повний комплект додатків:
- подаються усі додатки, пов’язані з рядками, які заповнюються;
- навіть якщо самі ці додатки не містили помилки.
4. Фінзвітність:
- подається до уточнюючої декларації лише при зміні її показників, які вплинули на податкові дані.
5. Наступна декларація заповнюється вже з урахуванням проведених виправлень.
Такий підхід мінімізує ризики претензій щодо «неповного» уточнення та забезпечує формальну правильність пакета документів, який контролюючий орган очікує отримати разом з уточнюючою декларацією з податку на прибуток.