Чому імпорт послуг прирівнюється до товару?
Закон України «Про валюту і валютні операції» відсилає до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» для визначення терміна «товар». А цей Закон відносить до товарів не лише матеріальну продукцію, а й:
- роботи;
- послуги;
- права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Тому для цілей валютного законодавства імпорт послуг = імпорт товару, а отже такі операції:
- підлягають валютному нагляду;
- контролюються банком на предмет дотримання граничних строків розрахунків.
Це стосується, зокрема, послуг нерезидентів:
- консультаційних;
- маркетингових;
- транспортних;
- ІТ‑послуг;
- рекламних;
- інжинірингових тощо.
180 днів на отримання послуг після авансу
Якщо резидент здійснює авансовий платіж нерезиденту за послуги:
- відлік граничного строку розрахунків починається з дати такого платежу;
- на період воєнного стану строк становить 180 календарних днів.
Протягом цих 180 днів:
- послуги мають бути фактично надані;
- у резидента мають бути документи, що підтверджують їх отримання.
Якщо послуги вчасно не отримані й належно не підтверджені:
- до резидента може бути застосована відповідальність за ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції» (пеня за порушення граничних строків розрахунків).
Читати також:
Що перевіряють податкова та банк?
Під час документальної перевірки контролюються:
-
умови зовнішньоекономічного договору (контракту);
-
акти приймання‑передачі послуг;
-
інвойси;
-
платіжні документи (SWIFT, платіжні доручення);
-
регістри бухгалтерського обліку;
-
інші первинні документи, які підтверджують:
- факт надання послуг;
- їх вартість;
- зв’язок із авансовим платежем.
Банк, здійснюючи валютний нагляд, орієнтується на:
- дату платежу;
- документи резидента, які підтверджують закриття зобов’язань за контрактом у межах 180 днів.
Практичні поради перед авансовою оплатою
Перед тим як платити нерезиденту аванс за послуги, доцільно:
1. Визначити реалістичні строки виконання договору
– щоб на практиці вкластися в 180 днів з урахуванням можливих затримок.
2. Перевіряти банківські реквізити нерезидента
– особливо при повідомленнях про зміну рахунку, щоб уникнути шахрайства та проблем із зарахуванням платежу.
3. Своєчасно оформляти первинні документи
– підписувати акти/інші документи в місяць фактичного надання послуг, не відкладаючи це на «потім».
4. Контролювати граничний строк розрахунків
– вести внутрішній облік дат авансів і крайніх дат 180‑денного строку по кожному контракту.
Що робити, якщо послуги не встигають надати
Якщо стає очевидно, що нерезидент не зможе виконати договір у межах 180 днів, не варто чекати порушення строку. Законодавство передбачає інструменти, які за певних умов дозволяють уникнути нарахування пені:
1. Отримання висновку Мінекономіки
– про продовження граничних строків розрахунків за конкретним зовнішньоекономічним договором.
2. Документальне підтвердження форс‑мажорних обставин
– сертифікат ТПП або інші документи, які підтверджують:
- настання форс‑мажору;
- причинно‑наслідковий зв’язок між форс‑мажором і неможливістю своєчасно виконати договір.
3. Звернення до суду або міжнародного комерційного арбітражу
– подання позову до нерезидента також може бути підставою для ненарахування пені, якщо це прямо передбачено ст. 13 Закону про валюту.
Кожен із цих механізмів:
- застосовується лише в порядку й у випадках, установлених ст. 13 Закону;
- вимагає належного документального оформлення й підтвердження.
Висновок для бізнесу
- Імпорт послуг від нерезидентів так само знаходиться під валютним наглядом, як і імпорт товарів.
- Авансовий платіж запускає 180‑денний строк, протягом якого послуги потрібно фактично отримати і підтвердити документально.
- Своєчасне оформлення контрактів, актів і контроль строків, а за потреби – використання механізмів продовження строку або форс‑мажору, допоможуть уникнути пені та претензій за валютним законодавством.