За що реально вносять до “ризикових” та які дані мають бути в рішенні ДПС?

За що реально вносять до “ризикових” та які дані мають бути в рішенні ДПС?

Платники ПДВ, які потрапляють до переліку «ризикових», стикаються з постійною зупинкою реєстрації ПН/РК та необхідністю доводити свою реальність. Одна з найжорсткіших підстав — п. 8 додатка 1 до Порядку № 1165, коли ДПС бачить «ризикові» госпоперації в податкових накладних. Податківці роз’яснили, як саме формується рішення комісії регіонального рівня і які операції можуть/не можуть бути підставою для визнання платника ризиковим.

Коли спрацьовує «ризиковість» за результатами моніторингу?

За п. 6 Порядку № 1165:

  • якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник, що склав/подав ПН або РК для реєстрації в ЄРПН,
  • відповідає хоча б одному критерію ризиковості,
    — реєстрація такої ПН/РК зупиняється (крім окремих РК за п.п. «б», «в» п.п. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Питання відповідності/невідповідності платника критеріям ризиковості розглядає комісія регіонального рівня. Якщо відповідність хоча б одному критерію встановлено, комісія:

  • приймає рішення про відповідність платника критеріям ризиковості;
  • включає платника до переліку ризикових у день засідання, коли ухвалено це рішення.

Рішення надходить платнику в електронному кабінеті в день прийняття, в електронній формі з дотриманням вимог законів про е-документи та е‑ідентифікацію (форма — додаток 4 до Порядку № 1165).

Яка інформація має бути в рішенні про «ризиковість»?

У рішенні ДПС повинна бути:

  • підстава для визнання платника «ризиковим»;
  • інформація, за якою цю відповідність встановлено.

Якщо йдеться про відповідність п. 8 додатка 1 (ризикові операції), у рішенні обов’язково зазначаються:

  • детальна інформація, яка підтверджує відповідність критерію;
  • тип операції: придбання чи постачання;
  • період здійснення госпоперації;
  • код товару/послуги за УКТ ЗЕД / ДКПП / умовний код;
  • податковий номер контрагента, який задіяний у «ризиковій» операції;
  • дата включення цього контрагента до переліку ризикових.

Тобто рішення не може бути «порожнім» або загальним — воно має містити конкретику по операціях, кодах та контрагентах, на які посилається комісія.

Комісія регіонального рівня повинна фіксувати в рішенні інформацію, виявлену під час моніторингу ПН/РК, поданих для реєстрації до ЄРПН, у тому числі тих, реєстрація яких була зупинена.

Обмеження в часі: ПН/РК старше 180 днів не можуть бути підставою

Ключовий момент роз’яснення:

Не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника критеріям ризиковості за п. 8 додатка 1 операція з ПН/РК, дата реєстрації яких у ЄРПН припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про ризиковість.

Це означає:

  • для визнання платника ризиковим за п. 8 ДПС може враховувати лише ті ПН/РК, які зареєстровані не більш як за 180 днів до дати рішення;
  • «старі» накладні/коригування (зареєстровані понад 180 днів тому) не можуть бути формальною підставою для включення до переліку ризикових за цим критерієм.

Висновки для платників ПДВ

1. Рішення про ризиковість за п. 8 має бути максимально конкретним:

  • якщо у рішенні відсутні коди товарів, період операцій, контрагенти, дати їх включення до ризикових — це потенційний аргумент для оскарження.

2. ДПС обмежена 180 днями по даті реєстрації ПН/РК:

  • при аналізі рішення варто перевіряти, чи всі згадані в ньому ПН/РК дійсно зареєстровані в межах останніх 180 днів до дати рішення;
  • посилання на більш старі накладні як на підставу для п. 8 — порушення Порядку № 1165.

3. Моніторинг в електронному кабінеті — обов’язковий:

  • рішення надходить в електронному вигляді в день прийняття;
  • зволікання з переглядом може призвести до тривалих простоїв у реєстрації ПН/РК.

4. При оскарженні рішення:

  • варто вимагати/збирати повний пакет інформації, якою керувалась комісія;
  • перевіряти, чи правильно застосовано обмеження 180 днів і чи дійсно операції мають «ризиковий» характер.

Фактично ДПС підтверджує: ризиковість за п. 8 додатка 1 — це завжди про конкретні свіжі операції в ПН/РК, а не про абстрактні “сумніви” чи давню історію платника, і платник має право бачити цю конкретику прямо в рішенні та використовувати її для захисту.