Сплата податкового боргу: коли ставити код «140» у призначенні платежу

Сплата податкового боргу: коли ставити код «140» у призначенні платежу

Під час сплати податків, зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні, небюджетні, єдиний або депозитний рахунки платник обов’язково правильно заповнює реквізит «Призначення платежу» у платіжній інструкції.

У цьому реквізиті заповнюються два ключових поля:

  • «Код виду сплати»
  • «Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» зазначається код, визначений Переліком кодів видів сплати (додаток 1 до Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення), затвердженим наказом Мінфіну від 22.03.2023 № 148.

У полі «Додаткова інформація запису» платник зазначає інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, вказують, зокрема:

  • звітний (податковий) період, за який сплачуються податкові зобов’язання;
  • реквізити дозвільного документа (вид, номер, дата).
У разі сплати податкового боргу у реквізиті «Призначення платежу» обов’язково заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу / заборгованості з єдиного внеску / грошових зобов’язань».

Коректне заповнення цих полів забезпечує правильне зарахування коштів за потрібним видом платежу та періодом.