Розірвати трудові відносини в період поновлення на роботі працівника можна лише за наявності законних підстав, перелік яких закріплено в КЗпП. При цьому слід пам’ятати, що згідно з частиною третьою статті 43 Конституції України використання примусової праці заборонено.
Отже, працівник може звільнитися за власним бажанням, попередивши про це роботодавця письмово (відповідною заявою) за 2 тижні.
Зробити це можна як у період роботи, так і, скажімо, в період відпустки або тимчасової непрацездатності.
Якщо ж заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у певній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ч. 1 ст. 38 КЗпП).
Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ