Державне фінансування та підтримка сімей з дітьми з інвалідністю: що передбачає законопроєкт №14191

Понад 160 тисяч українських сімей, які виховують дітей з інвалідністю, можуть отримати гарантовану державну підтримку та нові можливості для соціалізації. Народні депутати та профільні міністерства узгоджують фінальну модель фінансування соцпослуг для таких родин у межах законопроєкту №14191, який має на меті запровадити єдиний європейський стандарт соціальних послуг для родин, що виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Держава зобов’язана гарантувати єдиний європейський стандарт соціальних послуг, а раннє втручання, послуги асистента дитини та її супровід у навчальних закладах мають фінансуватися винятково з державного бюджету. Неприпустимою є ситуація, коли у більш заможних, у порівнянні, громадах дитина отримує допомогу, а у менш заможних – послуга залишається лише на папері через дефіцит коштів. Це дискримінація, яку ми маємо ліквідувати», – наголосив парламентар.

Що передбачає законопроєкт?

Справедливіші виплати. Допомога більше не залежатиме від заниженого прожиткового мінімуму, а розраховуватиметься від мінімальної зарплати:

• діти з інвалідністю — 100% МЗП
• особи з інвалідністю з дитинства І групи — 100%
• ІІ групи — 70%
• ІІІ групи — 30%

Допомога на догляд без вимоги звільнятися з роботи. Родина отримує підтримку незалежно від того, працюють батьки чи ні.

Комплекс послуг для сім’ї. Раннє втручання, інклюзивний супровід, послуги розвитку дитини, а також «перепочинок для батьків» — підтримка, яка реально запобігає вигоранню.

Зручний вибір отримання допомоги: готівкою, безготівково або через соціальну картку.

Повна цифровізація процедур. Заяви, висновки, документи — онлайн. Без черг і паперових лабіринтів.

Гарантоване медичне забезпечення. Дітям з інвалідністю держава забезпечує доступ до медичних виробів за програмою реімбурсації — просто і без бюрократії.

Право на самостійність. Людина з інвалідністю може вільно розпоряджатися своєю допомогою навіть під час перебування у закладі догляду.

Це рішення фінансується з державного бюджету і є частиною ширшої реформи соціальної політики, де головний принцип — не «допомога на виживання», а підтримка для гідного життя.

За його словами, під час підготовки законопроєкту до другого читання тривають дискусії з Кабміном щодо моделі фінансування. Зокрема, Міністерство фінансів спирається на європейську практику, де такі послуги покриваються з місцевих бюджетів. Проте, зауважив Гетманцев, в українських реаліях фінансова спроможність громад є дуже різною.

«Наші місцеві бюджети є різними. Наприклад, Київ міг би профінансувати потреби таких сімей за рахунок міського бюджету вже зараз. Але в менших громадах, як-от в Іванкові на Київщині, на це фізично бракує коштів через дефіцит. У результаті виникає нерівність: у заможних громадах діти отримують допомогу, а в інших – послуга залишається лише на папері. Це дискримінація, яку ми маємо ліквідувати шляхом державного фінансування», – пояснив народний депутат.

Механізми взаєморозрахунків чи компенсацій між державним та місцевими бюджетами, розповів Данило Гетманцев, мають вирішуватися на рівні відомств, а самі громадяни повинні гарантовано отримувати стандартизовану послугу.

Ще одним дискусійним питанням у діалозі з Міністерством соціальної політики, додав він, залишається рівень контролю за використанням коштів. Гентманцев переконаний, що соціальна допомога має надаватися без зайвих бюрократичних бар’єрів та додаткових виїзних перевірок, які часто є психологічно складними для батьків.

«Можливо, десь і буде неефективне використання коштів, але ми говоримо про сім’ї, де точно є діти, які потребують фінансової та соціальної підтримки. Ту допомогу, яку ми маємо їм дати, ми повинні надати з повагою до їхньої праці та без додаткового бюрократичного тиску», – зазначив Данило Гетманцев.

Парламентар також акцентував на важливості зміни філософії надання допомоги: держава має створити умови, за яких мами дітей з інвалідністю зможуть поєднувати догляд за дитиною та професійну діяльність.

«Ми зобов’язані зробити так, щоб мати мала змогу працювати та одночасно отримувати допомогу на догляд за дитиною, а не обирати щось одне, як це влаштовано зараз. Наше завдання – створити такі умови, щоб діти виховувалися в сім’ях, а не в інтернатах, а батьки мали змогу повноцінно жити», – резюмував Данило Гетманцев.

Наразі триває узгодження позицій парламентарів та профільних міністерств для винесення законопроєкту №14191 у сесійну залу для остаточного голосування.