Кабінет Міністрів 27 квітня схвалив проєкт нового Митного кодексу України. Документ є ключовим елементом виконання розділу 29 «Митний союз» переговорів про вступ України до ЄС і фактично має наблизити українську митницю до моделі прикордонної служби Євросоюзу.
Мета проєкту – запровадити єдині з ЄС митні правила і стандарти: уніфіковану термінологію, процедури, підходи до прийняття рішень та контролю. Міністр фінансів підкреслює, що більшість положень будуть зрозумілими для бізнесу й митників, оскільки значна частина підзаконної бази вже кілька років вибудовується за європейськими стандартами.
Структура та ключові нововведення
Проєкт побудований за логікою митного законодавства ЄС:
- Розділи I–IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС;
- Розділи X–XI імплементують положення окремих регламентів ЄС;
- Розділи XII–XV містять норми національного рівня;
- Розділи XVI–XVII – перехідні положення до вступу України в ЄС.
Загалом документ налічує 781 статтю.
Основні зміни порівняно з чинним законодавством:
- повний перехід на митну термінологію ЄС;
- запровадження системи авторизацій (статусів, дозволів, уповноважених операторів тощо);
- новий підхід до митних процедур, у т.ч. оформлення, транзиту, спеціальних режимів;
- європейський підхід до прийняття рішень митними органами: прозорість, стандартизовані типи рішень, можливість оскарження;
- уніфіковані правила щодо митного боргу, гарантій, звільнень від мита;
- оновлені вимоги до декларування та електронної взаємодії.
Важливий елемент для бізнесу: безстрокові авторизації залишаються чинними, а строкові діють до завершення строку або відповідних операцій. Це мінімізує ризики «обнулення» дозволів і статусів зі стартом нового кодексу.
Для бізнесу, який працює із ЗЕД, це означає поступовий перехід до зрозумілих європейських правил, можливість завчасно адаптувати логістику й облікові процеси та підвищити сумісність із вимогами митниць країн ЄС. Наступний етап – розгляд законопроєкту у Верховній Раді.
