
Законопроєкт №15237: ключові зміни у правилах бронювання
Проєкт Закону «Про справедливе бронювання та участь у обороні» пропонує системно оновити механізм бронювання військовозобов’язаних і «прив’язати» його до реальної участі заброньованих у обороні.
Основні зміни:
1. Правила бронювання – тільки в законі, а не в підзаконних актах
До Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вносяться зміни:
- порядок, організація, критерії, перелік посад/професій і обсяги бронювання визначатимуться цим Законом + новим законом «Про справедливе бронювання та участь у обороні» + актами КМУ;
- окремо підкреслюється, що чіткі та однакові для всіх правила бронювання встановлює саме закон, а не інструкції.
2. Категорії, підстави та строки бронювання – виключно законом
Законопроєкт закріплює, що:
- хто має право на бронювання,
- на якій підставі,
-
на який максимальний строк
встановлюється виключно законом, а не рішеннями виконавчої влади.
3. Заборона безстрокового бронювання і регулярний перегляд
- прямо забороняється безстрокове бронювання;
- бронювання має регулярно переглядатися на відповідність вимогам закону.
Це спрямовано на скорочення «вічної» броні та періодичну переоцінку доцільності її продовження.
4. Обов’язкова участь заброньованих в обороні в одній із форм
Заброньовані особи повинні брати участь в обороні держави одним із трьох способів:
- працевлаштування на об’єкті критичної інфраструктури;
- служба в резерві;
- цільові внески на оборону.
Ідея законодавця – бронь не як «звільнення від війни», а як інша, формалізована форма участі в обороні.
Цим законопроєктом запроваджується, так зване, економічне бронювання, шляхом введення цільових внесків на оборону, які будуть здійснювати ті особи, які хочуть бути заброньованими (не роботодавці!).
Проте, яким буде розмір цих внесків, у законопроєкті не прописано, напевно, ці моменти будуть передбачені у відповідних підзаконних актів. Законопроєкт №15237 передбачає, що Кабмін протягом 3 місяців з дня набрання чинності законом повинен буде привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим законом.
Зараз обговорюється, що розмір цільових внесків може бути 1-2 мінімальних заробітних плати.
5. Єдиний Реєстр заброньованих осіб і захист даних
- держава створює та веде Реєстр заброньованих осіб із даними про всіх, кому надано відстрочку;
- персональні дані заброньованих, а також інформація, що може розкривати конкретні об’єкти критичної інфраструктури, у Реєстрі знеособлюється.
Це поєднує прозорість механізму з вимогами безпеки.
На практиці це означає:
- Бронювання стає чіткіше регульованим і менш дискреційним: менше можливостей «домовлятися» на рівні підзаконних актів.
- Роботодавці, які потребують бронювання працівників, мають орієнтуватися на законодавчо визначені категорії, строки та вимоги, а також бути готовими до регулярного перегляду статусу своїх заброньованих працівників.
- Для самих заброньованих з’являється обов’язок формальної участі в обороні – через роботу на критичній інфраструктурі, резерв або фінансову підтримку оборони.
- Ведення централізованого Реєстру заброньованих, із частковою анонімізацією даних, має зменшити корупційні ризики, посилити контроль і водночас не розкривати чутливу інформацію про критичні об’єкти.